Справа № 1-30/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    17 лютого 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді             - Козаченка Р.В.

при секретарі                      - Вєтошкіної Ю.В.

за участю прокурора          - Кривошеї О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Первомайська Миколаївської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працюючого, не одруженого, мешкаючого за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Ушинського, буд. 5, раніше судимого: 2 березня 2009 року Первомайським міськрайонний судом за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186  КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки;

у вчинені злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

4 січня 2009 року мешканець м. Первомайська Миколаївської області ОСОБА_1, будучи  притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186 КК України у кримінальній справі, яка в той час знаходилася у провадженні Первомайського міськрайвідділу УМВС України в Миколаївській області і в ній відносно нього було обрано міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, належних висновків для себе не зробив та знову став на шлях вчинення злочину.

Так, в той день, близько 13 години, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, проходячи по вул. Гагаріна в м. Первомайську біля Первомайського центрального ринку, побачив в одній з торгових палаток, покриття якої не було прикріплене до каркасу, сумку з речами, яка належала приватному підприємцю ОСОБА_2 Тоді ж у нього виник умисел на таємне викрадення сумки.

ОСОБА_1, реалізуючі задумане, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тим, що за сумкою ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу таємно викрав сумку, в якій знаходилося майно ОСОБА_2 загальною вартістю 1100 грн., а саме:

•   куртки чоловічі з плащової тканини в кількості 3 штук, вартістю 250 грн. кожна, всього на суму 750 грн.;

•   куртки чоловічі з плащової тканини в кількості 2 штук, вартістю 120 грн. кожна, всього на суму 240 грн.;

•   куртка чоловіча з плащовою тканини  в кількості одна штука, вартістю 110 грн.  

З викраденим ОСОБА_1 з місця вчинення зник і розпорядився ним на власний розсуд, чим спричиним ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1100 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1, будучи  засудженим  вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186  КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливі злочини при наступних обставинах.

Так, 14 вересня 2009 року, близько 15 години, ОСОБА_1, з метою особистого збагачення, перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Лермонтова 23, побачив на підвіконні мобільний телефон марки «Nokia 1209» із зарядним пристроєм. Тоді ж у нього виник умисел на незаконне заволодіння даного чужого майна шляхом його таємного викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, скориставшись тим, що за  ним та за мобільним телефоном ніхто не спостерігає, таємно викрав з підвіконня мобільний телефон марки «Nokia 1209» із зарядним пристроєм, вартістю 400 грн., та пакетом зв’язку мобільного оператора «МТС», вартістю 10 грн., які належали ОСОБА_3, чим спричинив їй матеріальний збиток на загальну суму 410 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця події зник і розпорядився ним на власний розсуд.

Також, 11 листопада 2009 року, близько 13 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до помешкання своїх знайомих
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Молокова, буд. 88. Побачивши, що власників будинку немає дома, а двері до помешкання не зачинені, вирішив проникнути до житла та викрасти їх майно, розпорядившись ним на власний розсуд.

Тоді ж, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, пройшов до житла ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через незачинені вхідні двері та таємно викрав кольоровий телевізор «Samsung» вартістю 770 грн. з пультом дистанційного керування. Після чого скрився з місця вчинення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 770 грн.

Підсудний ОСОБА_1, будучи допитаним у судовому засіданні в якості підсудного , винним себе у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив наступне.

4 січня 2009 року після вживання спиртних напоїв він проходив по
вул. Гагаріна біля Первомайського центрального ринку і побачив, що в одній з торгових палаток, покриття якої не було прикріплене до каркасу, знаходиться господарська сумку з речами. Скориставшись тим, що за ним та за сумкою ніхто не спостерігав, він викрав її та відніс до себе  додому. Відкривши сумку з’ясував, що в ній знаходилися шість чоловічих курток. Ввечері того ж дня продав викрадене на вул. Вознесенській в м. Первомайську незнайомому йому водію вантажівки за 600 грн.

Потому, 14 вересня 2009 року, близько 15 години, він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Лермонтова 23. Скориставшись тим, що вона вийшла з кімнати, викрав мобільний телефон марки «Nokia 1209» із зарядним пристроєм, який лежав на підвіконні, та пішов з помешкання. В той же день продав його невідомому йому хлопцеві на ринку вул. Корабельна в м. Первомайську.

Окрім цього, 11 листопада 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до помешкання своїх знайомих ОСОБА_6Л. та
ОСОБА_5 за адресою: Миколаївська область, м. ПЕрвомайськ, вул. Молокова, буд. 88. Побачивши, що власників будинку немає дома, а двері до помешкання не зачинені, вирішив проникнути до житла та викрасти їх майно, оскільки йому були потрібні гроші. Він зайшов до будинку через незачинені вхідні двері, викрав кольоровий телевізор «Samsung» з пультом дистанційного керування та пішов, але був затриманий через деякий час співробітниками міліції біля центрального ринку. У вчиненому він сильно розкаявся.    

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, пояснила, що 4 січня 2009 року приблизно о 13 годині почала збирати речі в своїй торговій палатці біля Центрального ринку м. Первомайська. Деякий час вона спостерігала за сумками, але побачила, що однієї сумки не вистачає, в якій були шість чоловічих курток загальною вартістю 1100 грн. Про викрадення невідомою особою вона в той же день заявила до органів міліції. Спричинений матеріальний збиток їй до цього часу не відшкодовано.

В зв’язку з повним визнанням підсудним своєї вини та за згодою учасників процесу, у відповідності з ч. 3 ст. 299 КПК України, суд вбачає недоцільним досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким з учасників розгляду справи не оспорюються.

Оцінивши досліджені докази суд вважає вину підсудного доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло. Тобто вина ОСОБА_1 в пред’явленому йому на досудовому слідстві обвинуваченні повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обставину, яка пом’якшує його покарання – щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання підсудного, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, його особу, та сукупність наявних обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, вчинення ним злочину повторно, суд прийшов до висновку, що його виправлення можливе лише шляхом ізоляції від суспільства та необхідності призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій інкримінуємих статей, та визначити остаточне покарання відповідно до вимог ст.ст. 70,  71 КК України.

При цьому суд враховує, що підсудний вчинив злочини у даній кримінальній справі як до постановлення вироку Первомайським міськрайонним судом від 2 березня 2009 року, так і після нього. За цим вироком йому було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років з іспитовим строком згідно статті 75 КК України на два роки. Тому остаточне покарання підсудному слід призначити в наступному порядку:

- призначити покарання за злочин, вчинений до постановлення вироку від 2 березня 2009 року (крадіжка майна ОСОБА_2В.);

- призначити покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України;

- призначити покарання за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення вироку від 2 березня 2009 року;

- остаточно призначити покарання відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 по даній справі був затриманий 12 листопада 2009 року в порядку ст. ст. 106, 115 КПК України, а 13 листопада 2009 року йому було обрано судом міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то строк відбуття покарання слід обраховувати з дати затримання та врахувати йому в строк покарання - строк перебування під вартою.  

Під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов до підсудного про стягнення з нього на свою користь спричиненої майнової шкоди в сумі 1100 грн., тобто вартості викраденого у неї майна. Даний позов вона підтримала під час судового розгляду.

    Підсудний цивільний позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

За такого, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що цивільний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 – 324, 327, 331, 338 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, та  призначити йому покарання:

1)

•   За ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

•   відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області від 2 березня 2009 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

2)

•   За ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

•   за ч. 3 ст. 185 КК України – виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та 6 (шість) місяців;

•   згідно ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань,  призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

3)

•   На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 березня 2009 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

 До вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 міру запобіжного заходу, обрану відносно нього у виді тримання під вартою, залишити без змін.    

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з
12 листопада 2009 року та зарахувати йому в цей строк час його перебування під вартою та затримання, тобто з 12 листопада 2009 року (день за день).  

Речовий доказ по справі -  телевізор марки «Samsung» з пультом дистанційного керування, який належить ОСОБА_4 (м. Первомайськ, вул. Молокова, 88), повернути власниці.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 1100 (одна тисяча сто) гривен.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області, через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, на протязі 15 діб  з дня проголошення.

Суддя                                   Р.В. Козаченко