Справа №1-32/

2010 року

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді   ЛЮБИНЕЦЬКОЇ – ОСОБА_1

за участю секретаря з/з           ОСОБА_2

прокурора                                 САВЧУКА В.В.

адвоката                                   ОСОБА_3

підсудного                                ОСОБА_4

законного представника підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Ямпіль  кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,  громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст.185 КК України,

                                          В С Т А Н О В И В :

    Підсудний   ОСОБА_4 14 січня 2010 року об 11 годині в с.Тростянець Ямпільського району Вінницької області, перебуваючи  в будинку №8 по вулиці Центральній, що належить ОСОБА_6, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 мобільний телефон «Нокіа 1202», вартістю 300 гривень, після чого з місця події зник, викрадене майно привласнив і розпорядився ним на власний розсуд, завдав потерпілій майнової шкоди на суму 300 гривень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що 14.01.2010 року біля 11 години він знаходився в домоволодінні ОСОБА_6, прийшов посівати і коли потерпіла вийшла з кімнати він  побачив на тумбочці  мобільний телефон, який взяв і поклав собі в кишеню брюк,  після чого пішов  додому.  В подальшому мобільним телефоном він подарував своїй матері на день народження. 19.01.2010 року не нього додому прийшли працівники міліції, яким він добровільно видав мобільний телефон. В скоєному розкаявся.      

    Крім повного визнання своєї вини, винність підсудного підтверджена доказами, зібраними в ході досудового слідства, а саме: заявою ОСОБА_6 про злочин  (а.с.4), протоколом огляду місця події (а.с.5), Довідкою вартості (а.с.19), протоколом допита потерпілої (а.с.22), речовим доказом – телефоном «Нокіа 1202» (а.с.24- 26),  протоколами допиту свідків ( а.с.30, 31,32,33, 34), які не суперечать один одному щодо фактичних обставин справи та з якими підсудний згідний у повному обсязі, а тому суд на підставі ст.299 КПК України вважає їх правдивими та обґрунтованими, і такими, які підтверджують винуватість підсудного у повному обсязі.

    Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість підсудного ОСОБА_4 встановленою, а його дії кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна.

    При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, а також особу підсудного, який на момент скоєнні злочину був неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності, усвідомив свою вину, розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину. На підставі ст.66  ч.1 п.1,п.3 та ч.2 КК України зазначені обставини суд відносить до  обставин, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_7 Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

         З врахуванням усіх обставин, що пом’якшують покарання підсудному та суттєво знижують ступінь його суспільної небезпеки, за  відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи особу винного, суд вважає, що підсудний може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства. А тому при  обранні йому міри покарання за правилами ст.ст.50, 98, 100 КК України суд вважає достатньою для його виправлення міру покарання, що передбачена санкцією ст.185 ч.1 КК України, у виді ста годин громадських робіт.

        При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для зміни чи скасування раніше обраної міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, і вважає необхідним міру запобіжного заходу залишити попередню.  

                  При вирішенні питання про речовий доказ -  мобільний телефон «Нокіа 1202», який постановою про приєднання до справи речових доказів приєднаний до справи і знаходиться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_6  суд в порядку ч.1 п.5 ст.81 КПК України має підстави їх повернути законному володільцеві  –  ОСОБА_6.

       Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

      ОСОБА_4 визнати винним за ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді ста годин громадських робіт.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

            Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа 1202», який знаходиться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_6  - повернути законному володільцеві  –  ОСОБА_6

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

              ГОЛОВУЮЧИЙ               підпис               ОСОБА_8 - ОНІЛОВА