Справа № 1-9/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

смт. Турійськ                                 23 лютого 2010 року                            

     Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

     за участю секретаря Ганюк З.Ю.

     прокурора Книш В.В.

     потерпілої ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

законного представника підсудного ОСОБА_3

представника служби у справах дітей ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, учня загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня смт.Турійськ Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2009 року в період з 13.20 год. до 14.00 год. ОСОБА_5, знаходячись в кабінеті психології навчально-виховного комплексу “Школа-гімназія”, розташованого за адресою смт.Турійськ, вул.Спортивна, 1 Волинської області, таємно викрав належні ОСОБА_1 гроші в сумі 178.00 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду показав, що дійсно 16 жовтня 2009 року після обіду він прийшов у навчально-виховний комплекс “Школа-гімназія” разом зі своїм шкільним товаришем ОСОБА_6, який мав намір відвідати власну тітку, що працює там вчителем. Коли ОСОБА_6 пішов до тітки, він залишився чекати його у коридорі на третьому поверсі вказаного навчального закладу. Помітивши, що двері розташованого поблизу кабінету психології відчинені, він увійшов туди, щоб подивитися, як облаштоване його приміщення, однак побачив на вчительському стільці жіночу сумку і вирішив викрасти з неї гроші. З цією метою він дістав з сумки шкіряний гаманець коричневого кольору, вийняв з нього всі купюри і заховав їх у кишеню своєї куртки, після чого поклав гаманець у ту саму сумку та шкільним автобусом поїхав додому в с.Селець Турійського району, де гроші порахував і їх виявилося 178.00 грн. Незважаючи на те, що викрадені кошти вже витратив на придбання солодощів, 05 січня 2010 року він через докори сумління з’явився із зізнанням у Турійський РВ УМВС України у Волинській області.        

Щиро кається у вчиненому, просить суворо його не карати, так як він повністю відшкодував потерпілій завданий злочином збиток.

Крім власного визнання своєї винуватості винуватість підсудного ОСОБА_5 у вчиненому підтверджується й перевіреними і дослідженими  в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердила, що 16 жовтня 2009 року після обіду дійсно залишила без нагляду на вчительському стільці у відчиненому кабінеті психології навчально-виховного комплексу “Школа-гімназія”, де вона працює психологом, власну жіночу сумку і ввечері виявила зникнення з шкіряного гаманця коричневого кольору, який у ній знаходився, грошей в сумі 178.00 грн., про що повідомила працівникам міліції. На даний час вона претензій до підсудного не має і просить його суворо не карати, так як той повністю відшкодував їй завданий злочином збиток.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 16 жовтня 2009 року після обіду він дійсно прийшов у навчально-виховний комплекс “Школа-гімназія” разом зі своїм шкільним товаришем ОСОБА_5, щоб відвідати власну тітку, яка працює там вчителем. Коли він пішов до тітки, ОСОБА_5 залишився у коридорі на третьому поверсі вказаного навчального закладу, однак його повернення не дочекався.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що 05 січня 2010 року приблизно о 09.00 год. ОСОБА_5 в її присутності добровільно до порушення щодо нього кримінальної справи повідомив працівникам Турійського РВ УМВС України у Волинській області про таємне викрадення ним грошей з кабінету психології навчально-виховного комплексу “Школа-гімназія”.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_7

Наведені вище показання підсудного, потерпілої та свідків є послідовними, такими, що не суперечать один одному й фактичним обставинам справи, а тому суд покладає їх в основу вироку нарівні з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, що підтверджують їх достовірність.

Так, зокрема, з протоколу огляду місця події від 16 жовтня 2009 року, вбачається, що під час проведення цієї слідчої у розташованому на третьому поверсі навчально-виховного комплексу “Школа-гімназія” кабінеті психології на вчительському стільці було виявлено жіночу сумку психолога вказаного навчального закладу ОСОБА_1, а на вчительському столі –  її гаманець, з якого в цей день було викрадено належні їй гроші в сумі 178.00 грн. (а.с.22).

З протоколу огляду речового доказу від 24 листопада 2009 року видно, що вилучений за наслідками проведення огляду місця події 16 жовтня 2009 року гаманець потерпілої ОСОБА_1 виготовлений з шкіри коричневого кольору і за своїми зовнішніми ознаками відповідає його опису, наведеному підсудним ОСОБА_5 у власних показаннях (а.с.31).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05 січня 2010 року, ОСОБА_5 під час проведення цієї слідчої дії показав, що гаманець, з якого він 16 жовтня 2009 року після обіду таємно викрав гроші в сумі 178.00 грн., був вийнятий ним з жіночої сумки, що висіла на спинці вчительського стільця у відчиненому настіж кабінеті психології навчально-виховного комплексу “Школа-гімназія”, котрий розміщений на третьому поверсі вказаного навчального закладу (а.с.108-112).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06 січня 2010 року видно, що під час проведення цієї слідчої дії потерпіла ОСОБА_1 показала, що 16 жовтня 2009 року після обіду вона повісила власну жіночу сумку, в якій знаходився її гаманець з грішми, на спинку вчительського стільця у кабінеті психології навчально-

2

виховного комплексу “Школа-гімназія” й залишила його вхідні двері відчиненими настіж саме так, як це показав ОСОБА_5 у ході проведення аналогічної слідчої дії з його участю (а.с.37-40).

Таким чином суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_5 є неповнолітнім, вчинив злочин, який, згідно зі ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, вину у його скоєнні визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, з’явився із зізнанням, повністю відшкодував завданий злочином збиток, навчається, виключно позитивно характеризується як за місцем навчання, так і за місцем проживання, суд приходить до висновку, що, виходячи з вимог ч.1 ст.105 КК України, внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки ОСОБА_5 на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, а тому до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру, зокрема, у відповідності до п.3 ч.2 ст.105 КК України, передати його під нагляд батьків, оскільки у справі є достатні дані про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності з п.5 ч.1 ст.81 КПК України.

Керуючись ч.1 ст.74, ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.105 КК України, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

 З А С У Д И В :

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України .

На підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити ОСОБА_5  від покарання і застосувати до нього у відповідності з п.3 ч.2 ст.105 КК України примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків: ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на строк два роки .

Речовий доказ по справі, а саме – гаманець, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути потерпілій ОСОБА_1.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_5 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

Головуючий: