Справа  № 1 - 42 /09 р.

-   4/10 р.

                                              В И Р О К

                                    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ                                                    

 22. 02.2010 року                                        Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді                       Кащук А.М.

при секретарі                                             Матвієнко А.А.

з участю прокурора                                   Дзененка О.В.

підсудного                                                  ОСОБА_1

адвоката                                                      ОСОБА_2

захисника                                                     ОСОБА_3

потерпілої                                                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уроженця м. Ватутіне, Черкаської області, та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого,розлученого,на утриманні неповнолітній син ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4,  військовозобов»язаного, раніше не судимого ;

за ст. 121 ч.2 КК України,

                                                      в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 16.11.2008 р., близько 18-30 г. в с. Юрківка, Звенигородського району, Черкаської області по вул. Чайковського № 12,на подвір»ї, за місцем свого проживання , на грунті особистих неприязних відносин затіяв сварку з ОСОБА_6, під час якої умисно, з метою нанесення  тілесних ушкоджень, наніс останньому удар долонею правої руки в обличчя,після чого під руку завів ОСОБА_6 вглиб двору, де кулаком правої руки наніс удар останньому в обличчя від якого той впав спиною на купу дров, які знаходились на подвір»ї. Після чого ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_6 підвестись і знову наніс удар кулаком правої руки в обличчя потерпілому, від якого той знову впав спиною на дрова. Допомігши ОСОБА_6 підвестись та виводячи потерпілого з свого подвір»я, біля хвіртки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_6 удар кулаком правої руки в обличчя , від якого ОСОБА_6 впав горілиць  на землю. В послідуючому, вивівши ОСОБА_6 на вулицю, ОСОБА_1 штовхнув потерпілого і той впав на землю, після чого наніс потерпілому декілька ударів взутою ногою по голові.В послідуючому , взяв потерпілого за комір, відтягнув його до паркану, який розташований навпроти будинковолодіння ОСОБА_1, де залишив, а сам повернувся до свого будинку. Внаслідок ударів ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонки і в речовину головного мозку, переломів кісток основи черепа , крововиливів під м»які тканини голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 130/16 від 21.07.2009 р. , відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення їх, та могли утворитись від ударів взутими ногами в голову, і внаслідок яких 29.11.2008 р. об 11.35 г. Діденко О.І. помер , а також тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 130/16 від 21.07.2009 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та могли утворитися від удару (ударів) кулаками в обличчя .

    Допитаний в суді ОСОБА_1 вину в пред»явленому звинуваченні визнав частково і пояснив, що 16.11.2008 р. він побачив , як ОСОБА_6. намагається відчинити  двері його будинку. У підсудного до ОСОБА_6 були неприязні відносини ,так, як перед цим його дружина ОСОБА_7 розповіла , як ОСОБА_6 чіплявся до неї , вкрав у неї мобільний телефон, тому між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виникла сварка і останній вдарив підсудного по руці пляшкою. У відповідь підсудний вдарив ОСОБА_6 долонею по обличчю,від чого останній впав, потім ще два удари наніс кулаком в обличчя і після кожного удару ОСОБА_6  падав на купу дров, які лежали в дворі. Після чого, підсудний, виштовхуючи ОСОБА_6 з двору , біля хвіртки , розвернув його і ще раз вдарив кулаком у губи від чого ОСОБА_6 впав на землю горілиць. Коли ОСОБА_6 підвівся підсудний виштовхав його з хвіртки на вулицю. ОСОБА_6 почав погрожувати розправою всій його сім»ї і тоді підсудний вдарив його ногою по сідницям, а коли той впав наніс ще 2-3 удари ногою в живіт.Після чого бачив ,як  ОСОБА_6 вставав, а коли хвилин через 10-15-ть підсудний з ліхтарем повернувся на те місце, де залишив ОСОБА_6, то його там вже не було. Бійка тривала хвилин 15-ть. Від його ударів на думку підсудного потерпілий  померти не міг.

Крім часткового визнання вини підсудним , його вина в пред”явленому звинуваченні повністю підтверджується зібраними по справі доказами , а саме :

показами свідка ОСОБА_7 про те , що її спільний з підсудним  син ОСОБА_5 розповів ОСОБА_1 про те , що вони з сином були у гостях у  ОСОБА_6 , який вкрав у неї мобільний телефон та ображав її і ОСОБА_1 приревнував ОСОБА_6 16.11.2008 р. вона була в будинку , коли її чоловік ОСОБА_1 вивів її з будинку і показуючи на ОСОБА_6 спитав , чи це той Сашко, вона підтвердила. ОСОБА_6 в цей час сидів на купі дров. Після чого ОСОБА_1 ще двіччі долонею руки вдарив ОСОБА_6 по обличчю, чи падав свідок вона не пам»ятає. Більше свідок нічого не бачила, так, як зайшла в будинок. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся в будинок, а потім знову вийшов на вулицю, а коли повернувся, то сказав, що ОСОБА_6 вже на вулиці немає ;

показами потерпілої ОСОБА_4 про те , що вона прийшла в будинок сина вранці і знайшла його сильно побитим на подвір»ї, швидкою допомогою його доправили до лікарні , де він невздовзі помер;

рапортом про надходження до швидкої допомоги ОСОБА_6 – а.с. 7;

протоколом огляду місця події, будинковолодіння ОСОБА_7, з якого вбачається, що на подвір»ї є  купа дров - а.с.10;

довідкою Ватутінської міськлікарні про надходження в тяжкому стані ОСОБА_6 з важкою ЧМТ, комою , набряком головного мозку, переохолодженням - а.с. 15;

висновком судово-медичної експертизи № 130/16 від 21.07.2009 р. , згідно якої причиною смерті ОСОБА_6 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під м»які покрови черепу в тім»яно-скронево-потиличній ділянці праворуч з відшаруванням останніх на ділянці 7*5 см, перелому основи черепу справа , крововиливу під м»які оболонки головного мозку, мозочка та зобою головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма виникла від дії твердого тупого предмету (предметів), могла виникнути  16.11.2008 р. та належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Згідно до цього висновку місцем прикладання травмуючої сили , що спричинила черепно-мозкову травму є тім»яно-скронево-потилична ділянка голови. Характер черепно-мозкової травми дає підставу вважати, що травмуюча сила діяла справа наліво. Після отримання черепно-мозкової травми, виходячи з її властивостей, виконання потерпілим цілеспрямованих дій не виключається , при умові , якщо останній знаходився в свідомості.

Також у ОСОБА_6 були і інші тілесні ушкодження : синці на повіках обох очей та синець на зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, який , судячи з його характеру виник на протязі кількох діб до смертіі найбільш ймовірно є наслідком медичної ін»єкції. Виходячи з характеру та властивостей ушкоджень , виявлених при експертизі трупа ОСОБА_6 від удару (ударів) кулаками в обличчя могли виникнути тільки синці на повіках обох очей. Від ударів обутими ногами в голову могла виникнути черепно мозкова травма у вигляді крововиливу під м»які  покрови черепу в тім»яно-скронево-потиличній ділянці праворуч з відшаруванням останніх на ділянці 7*5 см, перелому основи черепу справа , крововиливу під м»які оболонки головного мозку, мозочка та зобою головного мозку.  Від падіння на землю з наступним ударом об тверді предмети , а також від падіння з положення стоячи з наступним ударом потилицею об землю черепно-мозкова травма , що привела до смерті, виникнути не могла. При надходженні до лікарні ОСОБА_6 перебував в стані алкогольної інтоксикації ;

    показами в судовому засіданні експерта ОСОБА_8,який підтвердив зроблені ним та іншим експертом висновки експертизи  та пояснив, що  місцем прикладання травмуючої сили , що спричинила черепно-мозкову травму є тім»яно-скронево-потилична ділянка голови, де мало місце відшарування шкіряних покровів, що свідчить про неодноразове нанесення ударів в одне й теж місце і ця обставина та місце , куди була прикладена травмуюча сила свідчать про те , що ЧМТ не могла виникнути від падіння з положення стоячи та удару об тверді тупі предмети. Після отримання ЧМТ ОСОБА_6 не виключається, що він міг виконувати цілеспрямовані дії, пересуватися, дійти від місця отримання тілесних ушкоджень додому, а потім втратити свідомість. Час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому може відповідати тому, який вказано в постанові ;

висновком судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень на тілі не виявлено – а.с. 46;

частково даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій, де підсудний розказав та показав, як скоїв злочин – а.с.59-60, фототаблицями до протоколу – а.с.61-76;

Згідно до висновку  амбулаторної судово-психіатричної експертизи – а.с. 50-57 ОСОБА_1 не страждав та не страждає на даний час будь-яким хронічним психіатричним захворюванням і на час інкримінованих йому діянь мав здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто є осудним.

Також суд вважає, що відсутні підстави вважати , що ОСОБА_1 міг бути  в стані фізіологічного афекту, тобто скоїв злочин в стані сильного душевного хвилювання . Стаття 123 КК України « Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання»  передбачає , що сильне душевне хвилювання  виникає раптово, внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Отже, для встановлення у підсудного стану фізіологічного афекту, як підстави для визнання наявності сильного душевного хвилювання у особи, яка скоїла злочин необхідно встановити сукупність трьох фактів : 1) наявність у особи в момент вчинення фізіологічного афекту ; 2) наявність причинного зв»язку між настанням афекту і діями потерпілого; 3) протизаконність насильства або особливо образлива поведінка потерпілого щодо підсудного або його близьких. Встановлення фактів про які йдеться в останньому пункті належить до компетенції суду і судом такі факти встановлені не були. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 не застосував до ОСОБА_1 ні протизаконного насильства , не мало місця і тяжкої образи ОСОБА_1 з його боку. ОСОБА_1 діяв з неприязних відносин, з мотивів помсти і як вбачається з його ж показів, потерпілий став йому погрожувати вже після нанесення його побиття , намагаючись таким чином зупинити дії ОСОБА_1

Таким чином підстав для перекваліфікації дій підсудного з ч.2 ст. 121 на ст. 123 КК України немає, поскільки з боку потерпілого ОСОБА_6 не було раптово виникшого протизаконного насильства чи тяжкої образи  , він ображав ОСОБА_1 та погрожував йому вже під час свого побиття , намагаючись таким чином зупинити дії підсудного.

Покази підсудного щодо того , що він не наносив ОСОБА_6 ударів ногами в голову , суд розцінює, як форму захисту , так як вони спростовуються , дослідженими в суді доказами.

Так підсудний пояснив, що двіччі наніс удари обутими ногами по правій частині тулуба  ОСОБА_6 , однак на тулубі ОСОБА_6 тілесні ушкодження не виявлені, тоді , як саме справа була завдана ОСОБА_6 травма голови, яка могла бути нанесена обутими ногами, про що свідчать висновки повторної судмедекспертизи та покази експерта в суді. Повторною судово-медичною експертизою встановлено, що місцем прикладання травмуючої сили , що спричинила черепно-мозкову травму є тім»яно-скронево-потилична ділянка голови і  травмуюча сила діяла справа наліво. Виникнення цієї травми від падіння на землю та удару об тверді предмети експертиза виключає. Злочин було скоєно в темну пору доби , тому підсудний наносячи ногами удари  міг і не бачити , що удари наносить не по тулубу, а по голові. Поведінка підсудного після скоєння злочину теж свідчить про те, що він передбачав можливість настання тяжких наслідків для ОСОБА_6, так як виходив на вулицю, щоб пересвідчитися , що сталося з ОСОБА_6 ОСОБА_6 знайшли у дворі його будинку вранці. Як вбачається з судмедекспертизи , ОСОБА_6,якщо він був в свідомості міг виконувати цілеспрямовані дії ,тобто міг дійти додому. Той факт , що у ОСОБА_6 було виявлено переохолодження тіла 1 ст. свідчить , що він черепно-мозкову травму отримав ще звечора і тривалий час перебував на вулиці.

По справі проведено дві судово-медичні експертизи трупа ОСОБА_6, перша в ході досудового слідства проведена судмедекспертом ОСОБА_9 від 14.01.2009 р. – а.с. 40-42 і повторна № 130/16 від 21.07.2009 р. проведена в ході судового слідства судмедекспертами Черкаського облбюро судово-медичної експертизи.

При проведенні експертизи на підставі проведених досліджень експерти встановлюють нові фактичні дані  і викладають їх у своїх відповідях. І саме ці дані є доказами по справі , якщо вони сформульовані в категоричній формі, а не є припущенням. Ймовірний висновок експерта не є доказом і не може бути покладений в основу вироку .

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд в обвинувальному вироці посилається, як на доказ на висновки  повторної судово-медичної експертизи № 130/16 від 21.07.2009 р., яка проведена двома судово-медичними експертами вищої категорії, які є більш вузькоспеціалізованими фахівцями, ніж попередній експерт та висновки яких є більш повними, детальними та обгрунтованими і містять в собі відповіді на запитання в категоричній формі та  підтверджуються іншими доказами по справі .

Так при відтворенні обстановки та обставин подій підсудний показував, як він наносив удари ОСОБА_6 та , як останній падав на купу дров та на землю. При цьому було видно, що ОСОБА_6 падав на дрова спиною, навіть не торкаючись до них головою. Також підсудний показав, як ОСОБА_6 впав горілиць, спиною на землю. При таких падіннях ОСОБА_6 , якщо і міг отримати травму голови, то  лише в потиличній частині голови , тоді , як  травма голови має місце в тім»яно-скронево-потиличній ділянці праворуч і від такого падіння вона виникнути не могла. Тому ймовірний висновок судмедексперта від 14.01.2009 р. , щодо можливості  отримання ОСОБА_6 травми голови від падіння  на землю не може бути взятий судом до уваги , так як протирічить обставинам справи та зібраним доказам. Крім того удар був такої сили , що  як зазначено в обох експертизах  мало місце відшарування м»яких покровів черепа  на ділянці 7*5 см та  перелому основи черепу справа, що теж свідчить про те , що травмуюча сила діяла справа наліво, кілька раз в одне місце і такою силою могли бути удари нанесені  обутими ногами підсудного по голові ОСОБА_6

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає пред»явлене звинувачення доведеним і кваліфікує дії підсудного за ст. 121 ч.2 КК України , як умисне тяжке тілесне ушкодження , що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи підсудному покарання , суд враховує ступінь та характер сусупільної небезпеки скоєного, особу підсудного , що характеризується  негативно , раніше не судимий.

Обтяжуючих покарання обставин , суд по справі не вбачає.

Як пом”якшуючі обставини , суд враховує :  молодий вік підсудного, те , що на його утриманні перебуває малолітня дитина син ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , те , що скоєнню злочину підсудним передували неправомірні дії потерпілого і вважає за доцільне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі .

Міру запобіжного заходу залишити попередню – тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання , з 29.11.2008 р.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд -

                                               з а с у д и в :

визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину , передбаченого ст. 121 ч.2 КК України і обрати йому покарання у вигляді  восьми років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити попередню – тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання , з 29.11.2008 р.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з часу проголошення, а засудженим в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя  Підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Звенигородського райсуду

Черкаської області                                                                               ОСОБА_10