Справа № 2-1305/10

                                                2010р.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010р.                                                        м. Одеса

    Суворовський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого –  судді   Малиновського О.М.,

при секретарі                 Стояновій І.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні, в залі суду №15, в м. Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу „Іллічівський-24” – про стягнення недоплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, які в наступному уточнив,  в яких просив стягнути  ЖБК „Іллічівський-24” на його користь недоплачену заробітну плату за період з березня 2009року по листопад 2009р. в розмірі 1600 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він працював у відповідача на посаді електрика. В порушення ст.103 КЗпП України, без попереднього його повідомлення, відповідач знизив розмір призначеної йому заробітної плати з 460 гривень до 230 гривень, яку він отримував з березня 2009р. по день його звільнення. Добровільно відповідач відмовляється повернути недоплачену заробітну плату. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача – голова правління ЖБК „Іллічівський-24” в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі, пославшись на те, що ОСОБА_1 виплачувалась заробітна плата за виконану почасову роботу, яку він виконував працюючи електриком за сумісництвом. Будь-яких порушень прав ОСОБА_1, ЖБК „Іллічівський-24” не допускало. Вважав пред’явлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що основним місцем роботи ОСОБА_1 є Державне підприємство „Морський торгівельний порт „Южний”, де він працює на посаді електромонтера з 30.08.2007р. по теперішній час. Згідно рішення засідання правління № 14 від 08.12.2003р., ОСОБА_1 з 01.01.2004р. був прийнятий в ЖБК „Іллічівський-24” на посаду електрика за сумісництвом. Розмір заробітної плати на посаді електрика за сумісництвом йому було встановлено згідно посадового окладу та штатного розкладу в розмірі 460 гривень. Зазначений розмір заробітної плати ОСОБА_1 отримував до 01.03.2009року. Починаючи з 01.03.2009р., згідно рішення засідання правління ЖБК „Іллічівський-24” № 8 від 30.03.2009р., електрику ОСОБА_1 з березня 2009р. було зменшено розмір заробітної плати з 460 гривень до 230 гривень. Починаючи з 01.03.2009р. по день звільнення по 25.10.2009р., ОСОБА_1 отримував заробітну плату в розмірі 230 гривень.

    Відповідно до ст. 103 КЗпП України, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни. Попередження працівника не пізніше як за два місяця про погіршення умов оплати праці також регламентовано ч.3 ст.32 КЗпП України.

    Як було встановлено судом ЖБК „Іллічівський-24” в особі правління, в порушення ч.3 ст.32, ст.103 КЗпП України, без попередження ОСОБА_1 про погіршення умов оплати праці за два місяці, зменшило розмір раніше призначеної заробітної плати електрику ОСОБА_1, тим самим порушивши його трудові права на отримання заробітної плати. Розмір недоотриманої заробітної плати за період з 01.03.2009р. по 25.10.2009р. склав 1840 гривень.

    Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, зазначено, що порушення строку попередження працівника про погіршення умов праці може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням фактів встановлених в судовому засіданні, оцінюючи  зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред’явленні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позивачем.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача, так як вони не ґрунтуються на законодавстві та суперечать фактам встановленим та зазначеним в даному рішенні.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави слідує стягнути судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 51 гривні та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11,57,64,88,209,214,215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

    Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

    Стягнути з житлово-будівельного кооперативу „Іллічівський-24”  (код 20904356) на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з березня 2009р. по 25 жовтня  2009р. в розмірі 1600 гривень.

    Стягнути з житлово-будівельного кооперативу „Іллічівський-24”  (код 20904356) державне мито на користь держави у розмірі 51 гривні.

    Стягнути з житлово-будівельного кооперативу „Іллічівський-24”  (код 20904356) на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області;  р/р 37315008000123;  фінансова установа-Управління державного казначейства в Одеській області ; МФО 828011; Код ЄДРПОУ: 26302945 для Суворовського районного суду м. Одеси витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя –