Справа № 2 – 621/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року

       Суворовський районний суд м. Одеси. в складі:

головуючого судді – Виноградової Н.В.,

при секретарі          – Славинській К.М.,

за участю представника прокуратури – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду №19, в м. Одесі цивільну справу  за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Україна» про стягнення банківського вкладу (депозиту), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилався на те, що ним було укладено договір банківського вкладу (депозиту) за якими КС «Україна» прийняла кошти та зобов’язалася виплачувати відсотки за користування вкладом. Банківські вклади приймалися КС «Україна» в особі Суворовської філії, яка була розташована в м. Одесі по вул. Добровольського, 80. Юридична особа - КС «Україна» розташована в АДРЕСА_1.

За ініціативи суду було поставлено на обговорення питання щодо передачі справи на розгляд суду за територіальною підсудністю, а саме до Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з неможливістю застосування до виниклих правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів», та відсутністю підстав для застосування позивачем ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Прокурор не заперечував проти передачі справи за підсудністю.

КС «Україна» про час та місце проведення засідання була повідомлена належним чином, причини неявки до суду свого представника не повідомляла.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів за договором банківського вкладу (депозиту), відсотків за користування депозитом в розмірі 4000 гривень.

Позови, які виникають з договорів, у тому числі й з договорів банківського вкладу (депозиту), підлягають розгляду за правилами загальної підсудності - за місцезнаходженням юридичної особи - ч. 2 ст. 109 ЦПК України, або за місцезнаходженням філії або представництва (у даному випадку - філії), якщо вони виникають із їх діяльності - ч. 7 ст. 110 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, позивач вправі був вибирати підсудність та заявляти позов за місцезнаходженням юридичної особи або відділення цієї юридичної особи. Разом з тим, відповідно до наказу № 257 по КС «Україна» від 27 січня 2009 року всі філії КС «Україна» в м. Одесі ліквідовані (а.с. 29).  

Приймаючи до уваги, що процесуальний закон діє у часі на період розгляду справи, заявлені вимоги підлягають розгляду за місцезнаходженням юридичної особи - у Приморському районному суді м. Одеси, оскільки КС «Україна» розташована в буд. 7 по пров. Маяковського в м. Одесі.

При визначені підсудності слід також враховувати матеріально-правовий аспект права на судовий захист, а саме те, що за змістом ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу - це такий договір, згідно якому одна сторона (банк) прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад) і зобов'язалася виплачувати вкладникові таку суму та проценти до неї або дохід в іншій формі на умовах та у порядку, встановленому договором.

Доводи позивача про те, що суд повинен врахувати положення ч. 5 ст. 110 ЦПК України, що надає споживачу (у даному випадку - споживачу банківських послуг) право звертатися з позовом до суду за місцем свого проживання, не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи матеріально-правовий аспект при визначенні підсудності, суд звертає увагу на те, що у Законі Україні «Про захист прав споживачів» у ст. 1 Визначення термінів вказано, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

- договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція - п. 7 ст. 1 Закону;

- споживач - це фізична особа, яка набуває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника - п. 22 ст. 1 Закону.

Таким чином, сторонами у договорі за Законом України «Про захист прав споживачів» є споживач - фізична особа, яка набуває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, та виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги або виробник - суб'єкт господарювання - п. З ст. 1 Закону.

Термін – «споживчий кредит» - за Законом України «Про захист прав споживача» - це кошти, що надаються кредитором (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції - п. 23 ст. 1 Закону.

Сторонами у цих правовідносинах є споживач, тобто фізична особа, яка набуває кредит для особистих потреб, та кредитор - банк або інша фінансова установа, яка надає кошти.

З урахуванням викладеного, вважати, що фізична особа за договором банківського вкладу (депозиту), яка надала банку грошову суму у тимчасове користування, а банк, отримавши цю суму коштів, зобов'язався виплачувати проценти та повернути їх фізичній особі за впливом строку договору є споживачем, у сенсі терміну, який вживається у п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - неможливо.

Тому правила ч. 5 ст. 110 ЦПК України стосовно права вибору підсудності, яке надано споживачеві у позовах про захист прав споживачів, до позовів щодо банківських вкладів (депозиту) не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичної особи пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Згідно до ст. 117 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, суд вважає за необхідне надіслати справу до Приморського районного суду міста Одеси за територіальною підсудністю для вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 109, 110, 116, 117  ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Україна» про стягнення банківського вкладу (депозиту), направити за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 – денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: