Справа № 2-915/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  м  е  н  е  м   У  к  р  а  ї  н  и

Заочне

03 лютого 2010 року                                                                                                                   м. Одеса

                       Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

                       головуючого – судді -                         Виноградової Н.В.,

                       при секретарі  судового засідання – Славинській К.М.,

                       за участю позивача –                          ОСОБА_1,

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ:

         04.08.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою. Сторони перебувають у шлюбі з 15 липня 2006 року шлюб зареєстрований першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №505.

         Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає спільно із позивачкою.

         Позивачка просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що за термін спільного життя між ними постійно виникали сварки та суперечки по різним причинам, неповага, недовіра, відсутність взаєморозуміння, несхожість характерів, втрата почуття кохання, що і привело до розпаду сім”ї.

          Шлюбні відносини між подружжям припинені. Шлюб став носити формальний характер. Позивачка стверджує, що примирення між подружжям неможливе, тому просить шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати. ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки, у зв'язку з чим, позивачка просить стягнути аліменти на її утримання.        

          У судове засідання позивачка з’явилася, позовні вимоги підтримала.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи судом неодноразово повідомлялася, про що в матеріалах справи є наявні докази (поштові повідомлення №№231790, 3735369(а.с.12, 19, 21)), жодних клопотань, доказів чи заперечень до суду не надавав, про причини не з’явлення в судове засідання суд не повідомляв.

          У зв’язку з викладеним, зі згоди позивачки, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підставах.

         У судовому засіданні встановлено, що від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.4), яка проживає спільно із позивачкою, про що свідчить довідка №62 від 20.08.2009року (а.с.15).  

          Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки. В даний час позивачка, не має можливості  належним чином її забезпечити (а.с.14).

         Відповідно до вимог ст.ст. 180, 183 Сімейного Кодексу України батьки повинні утримувати  дітей до досягнення ними повноліття.

         Подальше сімейне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має суттєве значення.

          Майнового спору між подружжям немає.

         Обставин перешкоджаючих праву на подання позову про розірвання шлюбу, встановлених ст. 110 СК України, судом не виявлено.            

           Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути поданим одним із подружжя.

           На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд може розірвати шлюб, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має суттєве значення.

          При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита покласти на ОСОБА_2.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 105, 110, 112, ст.180, ч.3 ст.181, ст.ст.182, 183, 191  СК України, ст.ст. 10, 11, 64, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину – задовольнити.

          2. Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Костіна) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 липня 2006 року першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №505– розірвати.

         3. Стягнути з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від витрат звільнити.          

         4. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, – аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітків щомісячно, починаючи з 04 серпня 2009 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття тобто до 28 грудня 2024 року.

          5. Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітків за один місяць.

      6. Стягнути з ОСОБА_2 держмито в дохід держави в сумі 51 гривні та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 120 гривень.

         Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

            Суддя: