Номер справи 2-а-1493/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          07 лютого 2011 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

                                головуючого- судді  Єфименко В.І.,

                                при секретарі        Тахтаровой Н.П..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 да управління Пенсійного фонду України( далі УПФУ) у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії  з 11.10.2010 року , -

встановив:

11.01.2011 року позивач ОСОБА_1.звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату йому державної та  додаткової пенсії відповідно до вимог ст.. ст.. 50,54, 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи” з 11.10.2010 року..

Позивач,посилається на неправомірну відмову відповідача у перерахунку державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров*ю у розмірі 50% мінімальної  пенсії за віком відповідно до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України « Про статус і захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи,віднесеної до першої категорії та інваліда 3 групи з 11.10.2010 року.

Позивач надав суду письмову заяву,в якій, підтримуючи свої вимоги,просить справу розглянути за його відсутності..

Відповідач надав суду письмове заперечення ,в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі,зазначивши,

що при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу повинні застосовуватися положення, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Оскільки позивачка отримує пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідно до положень ч. 5 ст. 53 цього Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім цього, відповідач просить справу розглянути за відсутності його представника.

Дослідивши  матеріали справи, суд  встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1,віднесений до 1-ої категорії,3 групи інвалідності, як особа,що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.10.2010 року, згідно якого він  має право на пільги, встановлені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та довідку  МСЕК серії 10 НОМЕР_2від 11.10.2010 року.

Позивач звертався з заявою до відповідача з вищезазначеними вимогами,але той своїм листом  за № 449/А 100103 від 06.12.2010 року, відмовив в їх задоволені.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.     

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.        

Розділ 8 даного Закону  передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.  Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

                                                                                                 2                                                                                

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до 1-ої категорії 3 групи інвалідності призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю -50%  мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій  особам,віднесеним до категорії 1 та у зв*язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача,як віднесеного до категорії 1.

Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає,що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи щодо яких встановлено зв*язок з Чорнобильською катастрофою,не можуть  бути нижчим 6 –ти мінімальних пенсій за віком, для інвалідів 2 групи – не нижчим 8  мінімальних пенсій за віком і для інвалідів 1

групи-не нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1  статті 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25.03.2005 року (набрав чинності з 31.03.2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17.11.2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13.12.2005 року).

Відповідно до частини третьої статті67 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофми»,яка набрала чинності 01.1110.2006 року встановлено, що  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям  за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується  для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином,для позивавача, як інваліда 3 групи,особіі,що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,1 категорії ,нижчий  розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватис у відповідності до вищезазначеного.

Позиція  УПФУ грунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України,огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того,що будь-якого із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня  пенсії,у тому числі інвалідам ,внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.                    

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку,що при визначенні розміру пенсії позивачеві, застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 п.4 Закону України» Про статус                                                                                            

та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а не постанови КМУ,на підставі яких була нарахована пенсія позивачу,оскільки конституційні принципи,на яких базується здійснення прав , свобод людини і громадянина в Україні,включаючи і право на пенсійне забезпечення,передбачені статтями1,3,частиною 2 статті 6,статею 8,частиною 2 статті 19,статтями 22,23,частиною 1 статті 24 Конституції України,набуте у сфері пенсійного забезпечення,не може бути скасоване,звужене.Правовою гарантією забезпечення державою права є виконання прийнятих на себе зобов*язень,виходячи з положень принципу верховенства права ,закріпленого як статтею 8 Конституції України,так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд  вважає ,що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу(державної та додаткової у розмірах менших від 6 мінімальних пенсій за віком є неправомірними,оскільки не відповідають вимогам ч.4 статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо застосування до спірних відносин строку позовної давнини ,яка передбачена ст. 99 КАС України,так як згідно п.3 частини 1 ст. 268 ЦПК України,передбачається,що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди,завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю.

Відповідно до п. 3 ст.13 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян,які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи», держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов*язується відшкодувати її за матеріальні втрати,що їх зазнали громадяни та їх сім*ї у зв*зку з Чорнобильською катастрофою,відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

У зв*зку з тим,що позивачу завдана шкода ушкодженням здоров*я , внаслідок чого він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії,інвалідом 3 групи,а спірні грошові кошти йому виплачуваються в тому числі і на оздоровлення у зв*зку з ушкодженням здоров*я,тому позовна давність на ці правовідносини не поширюється.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача і зобов*язати його здійснити перерахуванні та виплату  пенсії у відповідності до ст..ст.50,54,67 « О статусе і соціальному захисту громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.10.2010 року,тобто –дня  визначення йому 3 групи інвалідності МСЕК,тоді як згідно приписів пенсійного законодавства у разі виникнення права на підвищення пенсії ,такий перерахунок повинен здійснюватися з першого числа місяця,в якому пенсіонер звернувся за перерахунком,якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно,або з першого числа наступного місяця,якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа.

З доданих до позову матеріалів вбачається ,що позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст..ст.50,54 вищезазначеного Закону 26.11.2010 року,тому у відповідності до вищенаведеного,такий перерахунок повинен здійснюватися з 01.12.2010 року.                                           

Керуючись ст.ст.  158-163  Кодексу адміністративного судочинства України-

постановив:

позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії  управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області   щодо відмови ОСОБА_1,віднесеного до 1 категорії осіб,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,інваліда 3 групи в  перерахунку пенсії по інвалідності( основної та додаткової) у відповідності до ст.ст.50,54 п.4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,виходячи відповідно з розмірушести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком,що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.12.2010 року .

Зобов*язати УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити ОСОБА_2,віднесеного до 1 категорії осіб,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,інваліда 3 групи, перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової в розмірі 50 % мінімальної пенсії на підставі ст.ст. ст.ст.50,54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком,встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» з 01.12.2010 року

В рештій частині позовних вимог ОСОБА_3-відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Великоновосілківський районний суд  в 10-денний строк з дня  її прийняття.

Суддя                                                                                                                                                     В.І.Єфименко