АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000. м.Ужгород. вул. О.Довженка. 7 тел./факс: (0312)61-53-83
Справа № 22-956 Головуючий у першій інстанції - Бисага Т.Ю.
Доповідач - Куштан Б.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Фазикош Г.В.,
при секретарі Довбака Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача - орган опіки й піклування та служба в справах неповнолітніх Ужгородського міськвиконкому, про зміну місця проживання дитини, -
встановила:
у березні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду. Просила на підставі ст.ст. 6, 19, 141, 150, 155, 158, 160 ч.З Сімейного кодексу, ст. 29 ч.2 ЦК та ст. 8 Закону «Про охорону дитинства» змінити її місце проживання: з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2.
За заявою позивачки суд першої інстанції ухвалою від 20.03.06 р. вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо приватизації або відчуження квартири АДРЕСА_2
Ухвалою суду від 27.04.06 р. вказані заходи забезпечення позову скасовані.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та постановити нову, якою вжити заходи забезпечення позову. Вказує на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що суд не повинен був скасовувати вжиті заходи забезпечення позову, оскільки підстава для їх застосування не змінилася.
Відповідачі заперечень на апеляційну скаргу не подали. У судовому засіданні ОСОБА_3 визнала скаргу, а ОСОБА_2 не визнав.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.12.05 р., яке набрало законної сили, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 визнано такими, що втратили право користування квартироюАДРЕСА_2 Через цю обставину заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованою.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст. 154 ч.З, ч.4 ЦПК заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, з власної ініціативи або за відповідною заявою особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення.
Як убачається з матеріалів справи, заяву про скасування заходів забезпечення позову подав
ОСОБА_2 (а.с. 11). Питання вирішено в судовому засіданні з участю сторін та їх
представників (а.с.24-25). З висновків суду випливає, що застосований вид забезпечення позову
невиправдано обмежує права відповідача.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1,312 п.1,314 ч.1 п.4, 315,317, 319, 324 ЦПК України, -
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню в справі.