Справа №1083/2006 р. Головуючий у І інстанції: Король Ю.А.
Категорія 22 Доповідач: Дроботя В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 11 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого Дроботі В.В., суддів Власова С.О., Чужі Ю.Г., при секретарі Гусар Н.В., з участю представника апелянта ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивача акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2006року, -
встановила:
Акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист" пред'явило до ОСОБА_2 позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позивач зазначав, що 2 червня 2004року між колишнім головою правління товариства та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу десяти нежилих приміщень, належних позивачу, розташованих вАДРЕСА_1. Вартість відчужених будівель сторони визначили у 126375 грн., зазначену суму згідно п.З договору відповідач повинен був внести на рахунок позивача до підписання договору. В порушення цих умов відповідач сплатив за договором лише 17341грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати недійсним даний договір.
Рішенням суду у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове. Вказує на те, що суд невірно оцінив зібрані докази та дав неправильну юридичну оцінку наявним правовідносинам.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Є доведеним, що позивач просив визнати договір купівлі-продажу майна недійсним, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умови цього договору щодо сплати усієї суми за угодою до її підписання (а.с. 4, 47-52).
Згідно з роз'ясненням, що міститься у п.16 "б" постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 зі змінами „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. У цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків, а не визнання угоди недійсною.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив АТ по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист" у позові про визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень недійсним.
Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.
Відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК позивач вправі змінити предмет позову-лише до закінчення розгляду справи, тобто до судових дебатів.
Як видно з матеріалів справи, представник позивача змінив предмет позову і просив розірвати договір купівлі-продажу вже після закінчення судових дебатів, а саме: при використанні права репліки (а.с.52-53).
Отже, суд першої інстанції розглянув дану справу в межах заявлених позивачем вимог і з дотриманням норм ЦПК України. Таким чином, твердження позивача про те, що вимога про визнання договору недійсним є опечаткою, не заслуговує на увагу.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист" відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2006року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.