Категорія статобліку 2.31
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року справа № 2а-385/09/1109
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Семененко Я.В. , Божко Л.А..,
при секретарі Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради
на постанову Кіровського районного суду м.Кіровоград від 13 травня 2009 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради
про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровоград від 13 травня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано неправомірними дії відповідача у відмові донарахування щомісячної допомоги за період з 06 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача призначити , донарахувати та виплатити позивачці недоотриману допомогу за період з 06 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, Суд першої інстанції прийняв постанову, не врахував, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 набрало силу з 09.07.2007 року, та не має зворотної сили, окрім того, його дія втратила силу 31.12.2007 року. Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки не було внесено зміни до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» і не були збільшені видатки на виплати соціальної допомоги. Також вказував, що ст..56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлене, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі , що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необгрунтованного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з положень п.14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Згідно абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок допомоги позивачу у розмірах, передбачених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів .
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність з 09 липня 2007 року. У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року, проте, незважаючи на втрату чинності цими статтями, відповідач здійснював нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки з 06 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, в порядку та у розмірах, встановлених п.14 ст. 71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані з 09.07.2007 року неконституційними, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо дії відповідача з 06 серпня 2007 року по 31 грудня року, оскільки такі дії дійсно є протиправними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що п ідстав для скасування постанови Кіровського районного суду м.Кіровоград від 13 травня 2009 року та задоволення апеляційної скарги відповідача немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст..205, ст..207 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради – залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровоград від 13 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі .
Головуючий: Ю.М. Дадим
Судді: Я.В. Семененко
Л.А. Божко