УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а -2616 /2006 Головуючий у 1 й інстанції -
Чебикін В.П.
Категорія - 28 Доповідач -Прозорова М.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого- Глущенко Н.Г.
суддів - Прозорової М.Л., Григорченка Е.І.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 в інтересах відповідачки ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення і виселення, -
встановила:
У грудні 2005 року ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення і виселення.
В обгрунтування своїх вимог позивачки посилалися на те, що їм на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. 08.06.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_4 був укладений договір найму житлового приміщення. Згідно з договором вони надали у найм (оренду) належну їм квартиру ОСОБА_2 У квартирі знаходилися меблі, які також були передані в користування відповідачці, згідно з переліком, вказаним в договорі оренди. Вартість орендної плати була встановлена у розмірі 125 доларів США в місяць. Відповідачка 08.06.2005 року внесла суму орендної плати за рік, що склало 1500 доларів США, після чого їй були передані ключі від квартири, а ОСОБА_3 виїхала у США, щоб погостити у своєї доньки ОСОБА_4 Під час знаходження у США їй (ОСОБА_3) стало відомо, що відповідачка грубо порушує договір оренди: заселила у квартиру сторонніх осіб. В квартирі постійно відбуваються п'янки та гулянки. Неодноразово вхідні двері вибивалися з ушкодженням її полотна та замків. Після приїзду у місто Дніпропетровськ, в жовтні 2005 року вона (ОСОБА_3) надала відповідачці претензію про необхідність розірвання договору найма квартири та її звільнення в місячний термін. У свою чергу відповідачка їх з дочкою умовила на те, щоб вона змогла пожити ще декілька місяців у квартирі, оскільки вона не має іншого житла. За таких обставин вони з дочкою були вимушені зняти квартиру АДРЕСА_2 та скласти договір найму цього житла за 180 доларів США за місяць строкам на 3 місяці. Але відповідачка на цей час їхню квартиру не звільнила, продовжує вести себе несумлінно, ушкоджувати їх майно, зробила перепланування квартири, у квартирі мешкають сторонні особи. Вони (позивачі) доступу у свою квартиру не мають, так як відповідачка зачиняє двері на внутрішній засів.
З урахуванням наведеного ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просили розірвати договір оренди житлового приміщення - квартири та виселити ОСОБА_2 із цієї квартири без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволені.
Суд розірвав договір найму (оренди) житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 від 8 червня 2005 року, складений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Суд виселив ОСОБА_2 та її неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі по 750 грн. на кожну, а всього - 1500 грн. /а.с.99-102/.
Представник відповідачки ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення і її виселення, посилаючись на те, що рішення є незаконним, висновки суду не відповідають обставинам справи / а. с. 128-130 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скарувати і постановити нове рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення кв. АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд виходив з того, що відповідачка порушила умови договору оренди.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки він не відповідає матеріалам справи і вимогам чинного законодавства.
Так, згідно з п. 2 ч.2 ст.825 договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що 8.06.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди (найму) житла, згідно з яким ОСОБА_3 (наймодавець) передала ОСОБА_2 (наймачеві) в оренду належну їй на праві власності чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 строком з 12.06.2005 року до 12.06.2006 року, з орендною платою 125 доларів США за місяць. В цій же дань відповідачка внесла суму орендної плати за рік, що склало 1500 доларів США, після чого їй були передані ключі від квартири і вона в неї заселилася (а.с.9).
В суді першої інстанції відповідачка пояснювала, що умови договору оренди не порушувала, за згодою позивачки встановила і проживала в квартирі з малолітньою дочкою (ІНФОРМАЦІЯ_1), також до неї приїжджала її мама і заходив її цивільний чоловік (а.с. 79-80). Ніяких претензій позивачка не пред'являла, але раптом, повернувшись з США, з жовтня 2005 року стала постійно звертатися до неї з вимогами про залишення квартири, поясняючи що їй ніде жити.
В суді апеляційної інстанції відповідачка пояснила, що в березні 2006 року до спливу договору оренди змушена була виїхати з квартири, так як позивачка лишила її газу, світла, відключила телефон, а гроші не повернула. Позивачка проти цього не заперечувала.
Із пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що він був присутній при укладенні договору між сторонами, й що ОСОБА_3 не заперечувала проти того, що відповідачка встановить бойлер і з нею буде проживати донька, буде приїжджати чоловік (а. с. 88,9 об.).
Відповідно до листа начальника Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ( а.с. 44) була проведена перевірка скарги ОСОБА_3 в результаті якої було встановлено, що ОСОБА_2 не порушила архітектурної цілісності квартири, що нею орендується, і не веде антисуспільний образ життя/
Крім того, ніхто із допитаних свідків (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10) не підтвердив, що в квартирі позивачки були пошкоджені труби і зроблено перепланування квартири. Напроти, вони пояснювали, що відповідачка ніколи не шуміла, в квартирі було чисто і вбрано (а.с. 82-91).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка не представила суду докази про порушення відповідачкою умов договору оренди відповідно до ст. 825 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів не може визнати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачам в їх позовних вимогах.
Доводи позивачок про те, що в порушення договору відповідачка заселилась в квартиру з дитиною та своїм цивільним чоловіком, а також встановила бойлер, не є доказами того, що відповідачка порушила умови договору. В договорі оренди від 08.06.2005 року не передбачено, що відповідачка повинна проживати у вказаній квартирі одна, як не передбачено ніяких обмежень відносно кругу осіб, які мали право приходити в квартиру.
Доводи позивачок про те, що ОСОБА_2 не оплачувала комунальні послуги, не проводила оплату телефонних розмов, не здійснювала розрахунки за послуги електроенергії спростовується чеками оплати послуг, розпискою ОСОБА_3 про отримання грошей за світло по грудень 2005 року включно, актом прийому квартири, в якому не вказано ні про які заборгованості по комунальних послугах (а. с. 38,39 - 41).
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, як таке, що не відповідає обставинам справи, а також ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах відповідачки ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровську від 10 лютого 2006 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення і виселення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.