УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 листопада 2008 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого – судді Шпоньки В.П.
суддів Старовойт І.П., Абрамова В.І.
прокурора Шелудько З.Л.
засудженого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 9 липня 2008 року
ВСТАНОВИВ
Цим вироком, - ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Мала Перещепіно Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, студента ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено за частиною 2 статті 121 КК України, із застосуванням статті 69 КК України, на 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишено – у виді застави в сумі 17 тисяч гривен з поверненням її застоводавцю ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув’язнення ( з 19 квітня 2006 року по 20 вересня 2006 року), засудженому обчислено з моменту приведення вироку у виконання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 2248,50 грн. та моральних збитків у сумі 20 000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_4 моральних збитків у сумі 30 000 грн.
Питання про речові докази вирішені у вироку відповідно до вимог статті 81 КПК України.
Згідно з вироком, засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 13 червня 2005 року, приблизно о 00 год. 40 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на перехресті вулиць Леніна і Радянської у селі Єфремівка Якимівського району, в ході раптово виниклої сварки на підставі особистих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_6 удари руками й ногами в різні частини тіла, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, які й стали причиною смерті потерпілого.
В апеляціях на судове рішення:
засуджений ОСОБА_1 просить про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. За змістом апеляції вважає себе невинним у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому 8 ударів, в результаті яких настала смерть останнього, признає тільки нанесення йому 2-3 ударів рукою. Звертає увагу на те, що він жодного разу не був притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності, має постійне місто проживання, на утриманні має батьків похилого віку, які є хворими та за станом їх здоров’я потребують у періодичному лікуванні, має намір вступити у законний шлюб із вагітною жінкою;
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оскаржуючи вирок в частині кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини, вважає його незаконним у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого, а також невідповідністю висновків суду, викладених у вироку та фактичним обставинам справи. Просить вирок суду скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, суд вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляцій і заперечень інших учасників процесу: ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, підтримали доводи своєї апеляції, потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_3, просять судове рішення залишити без зміни, прокурор, знайшов вирок законним і обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстави до задоволення апеляцій засудженого і прокурора.
Згідно з доказами, які є в кримінальній справі і які засновані на фактичних даних, органи досудового слідства і суд першої інстанції у визначеному законом порядку встановили наявність суспільно небезпечних діянь та винність засудженого у їх вчиненні, а тому дали правильну юридичну оцінку злочинним діянням засудженого.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства при допиті як підозрюваного від 14.06.2005 року (а.с.132, 136-138, т.1), як обвинуваченого (а.с.144-146, 158-160, т.1) і в ході судового слідства ОСОБА_1, а саме у протоколах судових засідань від 22.11.2005 року (а.с.240-243, т.1); від 30.11.2006 року (а.с.262-266, т.2); від 15.08.2007 року (а.с.346, т.2) пояснив, що дійсно 13.06.2005 року приблизно о першій годині ночі в районі перехрестя вулиць Леніна і Радянської в селі Єфремівна Якимівського району Запорізької області між ним і ОСОБА_6 відбувся словесний конфлікт, ініціатором якого був потерпілий. В ході даного конфлікту ОСОБА_6 накинувся на нього, схопив руками за одяг і відштовхнув, від чого ОСОБА_1 впав на землю. Після того, як він піднявся із землі, ОСОБА_1 завдав 2-3 удари кулаком правої руки в голову ОСОБА_6 Більше він ударів йому не наносив, ОСОБА_6 залишався сидіти на залізобетонному стовпі лежачому на узбіччі дороги. Далі ОСОБА_1 попрямував до себе додому. Про смерть ОСОБА_6 він довідався вранці 13.06.2005 року від співробітників міліції, які пояснили, що труп ОСОБА_6 був знайдений голим до пояса, без взуття. Коли він після конфлікту відходив від ОСОБА_6, останній був при тямі, знаходився у верхньому одязі та був взутий.
Доводи апеляції засудженого про непричетність до смерті потерпілого спростовуються матеріалами справи, а саме даними протоколів огляду місця події і відтворення обстановки і обставин події (а.с.5-9, 88-97, т.1) згідно з якими співпадає місце конфлікту між обвинуваченим і потерпілим - перехрестя вулиць Леніна і Радянської у селі Єфремівка.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок внутрічерепної травми голови, утворилася від множинних не менш 8 травматичних впливів твердими тупими предметами – тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя які спричинили смерть потерпілого (а.с.29-35, т.1).
Даними медичного огляду ОСОБА_1 і висновком судово-медичної експертизи №638 від 13.06.2005 року підтверджено наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які могли статися в результаті нанесення ним ударів (а.с.44-45, т.1).
Згідно з висновком судової експертизи речовин и виробів на одягу ОСОБА_1 виявлені мікро частини, які мають загальну родову належність з текстильними волокнами, які входять у склад кофти з трупу ОСОБА_6, а на речах одягу ОСОБА_6 виявлені мікро частини, які входять в склад штанів ОСОБА_1 (а.с.55-57, т.1).
Згідно з висновком судової експертизи речовин и виробів на фрагментах плівки, якою були оброблені кісті рук трупу ОСОБА_6, виявлені волокна накладання хлопку, вовна, хімічні. Волокна накладання, які були виявлені на фрагментах дактіоплівкі відрізняються від волокон , які входять в склад предметів одягу ОСОБА_1 (а.с.69-72, т.1).
Допитаний в суді експерт ОСОБА_7 пояснив, що отриманий раніше ушиб головного мозку міг прискорити процес набряку головного мозку та спровокувати смерть при отриманні черепно-мозкової травми. При цьому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що сам по собі цей факт не підриває кваліфікацію дій засудженого за частиною 2 статті 121 КК України.
При дослідженні висновку судової психологічній експертизи встановлено, що засуджений при вчиненні ним злочину міг правильно оцінувати і сприймати події, які відбулися 13 червня 2005 року.
Оскільки зазначені докази винності ОСОБА_1 були отримані з дотриманням встановленого порядку і підтверджені іншими доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_8 (а.с.111, т.1; 103-107, т.2), ОСОБА_9 (а.с.114, т.1; 108-111, т.2), які підтвердили обставини конфлікту і бійки між засудженим і потерпілим, - у апеляційного суду відсутні які-небудь сумніві щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.
Твердження засудженого і захисника в тій їх частині, що обставини бійки між засудженим і потерпілим не випливають з показань свідка ОСОБА_10 пояснюються її ж показаннями про, що вона не бачили осіб, яки приймали участь у бійці із-за темряви, сама знаходилася у стані алкогольного сп’яніння. Її показання судом першої інстанції належним чином оцінені.
Твердження прокурора в своєї апеляції про незаконність вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особи, а також невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи є такими, які не ґрунтуються на матеріалах справи.
Засудженому суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України – у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують покарання, в тому числі тих, які зазначені в апеляційній скарзі і призначив засудженому покарання нижче від найнижчої межі санкції порушеного ним кримінального закону. Таким чином, засудженому призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 9 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Старовойт І.П. Абрамов В.І.