УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Руснак А.П.
Суддів: Адаменко О.Г.
Павловської І.Г.
При секретарі: Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Поштовської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційними скаргами прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та голови Поштовської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
27 жовтня 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до Поштовської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про визнання права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_10 була надана земельна ділянка для будівництва житлового будинку в с. Самохвалово. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_10 збудував житловий будинок. 19 липня 2003 року ОСОБА_10 помер. Вони є спадкоємцями померлого за законом, проте отримати документи про право на спадщину в нотаріальній конторі не можуть, оскільки за життя ОСОБА_10 не отримав документи, що посвідчують його право власності на будинок.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року справу в частині позовних вимог ОСОБА_7 закрито на підставі пункту 3 частини 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України у зв’язку з відмовою позивача від позову.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року справу в частині позовних вимог ОСОБА_8 і ОСОБА_9 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивачі подали заяву про залишення позову без розгляду.
В цьому ж судовому засіданні позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були залучені до участі у справі як співвідповідачі.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно - 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, а за ОСОБА_5 - право власності на спадкове майно - 1/3 частку цього ж будинку.
На дане рішення суду прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_11, а також голова Поштовської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, прокурор вказує на те, що, вирішивши питання про право власності позивачів на спадковий будинок в цілому, суд порушив права ОСОБА_11, яка також має право на отримання частки спадщини.
Голова Поштовської селищної ради зазначає, що, розглянувши справу за нормами Цивільного кодексу України 1963 року, суд не врахував, що в цьому Кодексі були відсутні норми щодо визнання права власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок), а отже, і підстави для задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 і ОСОБА_6, суд виходив з того, що вони є синами ОСОБА_10 і після його смерті, що настала 19 липня 2003 року, прийняли спадщину, а саме - АДРЕСА_1, який належав на праві власності спадкодавцю.
З даними висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним розглядом встановлено, що на підставі наказу № 97 від 12.04.1961 року радгоспу ім. Чкалова згідно з актом № 13 від 13 квітня 1961 року ОСОБА_10 було відведено земельну ділянку площею 800 кв.м. в с. Самохвалово, Бахчисарайського району (а.с. 13).
Рішенням виконкому Бахчисарайської районної Ради народних депутатів № 183 від 10 травня 1961 року ОСОБА_10 було дозволено будівництво житлового будинку в с. Самохвалово (а.с. 14).
Згідно з записом у господарській книзі Поштовської селищної ради Бахчисарайського району АДРЕСА_1 належить ОСОБА_10 (а.с. 15).
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його сини ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також за правом представлення діти його померлого сина ОСОБА_12 -ОСОБА_8 і ОСОБА_9
Відповідно до частини 1 ст. 22 і частини 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім’ю України, що діяв на момент відкриття спадщини, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. У разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
З матеріалів справи вбачається, що під час будівництва АДРЕСА_1, ОСОБА_10 перебував у шлюбі з ОСОБА_14.
Отже, відповідно до вимог зазначених норм Кодексу про шлюб та сім’ю України, вона має рівне з ОСОБА_10 право власності на АДРЕСА_1
ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до смерті свого чоловіка.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_14 є її чоловік - ОСОБА_10 і сини - ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_12.
ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідно до вимог ст. 551 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, якщо спадкоємець, який має право на спадкування за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк, право на прийняття частки спадщини, яка йому припадає, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_12 є його батько - ОСОБА_10, його дружина - ОСОБА_11, його син - ОСОБА_8 і його дочка - ОСОБА_9.
Оскільки син ОСОБА_10 і ОСОБА_14 - ОСОБА_12 помер до закінчення строку для прийняття спадщини після смерті матері, право на спадкування перейшло до його спадкоємців.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
14 жовтня 2003 року ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звернулись до Бахчисарайської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, прийнявши таким чином і спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_14.
З копії паспорту ОСОБА_11 (а.с. 49) вбачається, що вона з 18 грудня 1976 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.
Отже, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст. 549 і ст. 551 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_14 в порядку спадкової трансмісії замість свого чоловіка і сина померлої - ОСОБА_12.
Таким чином, суд, визнавши право власності на АДРЕСА_1 в цілому лише за ОСОБА_5 і ОСОБА_6, порушив права інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину після смерті власників будинку ОСОБА_10 і ОСОБА_14, в тому числі і ОСОБА_11, яка не була залучена до участі у справі.
Крім того, судом не було з’ясовано чи існує спір лише між самими спадкоємцями, або між спадкоємцями і Поштовською селищною радою, зокрема, чи зверталися спадкоємці померлого до Поштовської селищної ради із заявою про видачу їм документа, що підтверджує право власності померлого на спірний будинок, чи було їм в цьому відмовлено і якщо так, то з яких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 4 частини 1 ст. 311, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим і голови Поштовської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим задовольнити.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року скасувати з направленням справи на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Руснак А.П. Адаменко О.Г. Павловська І.Г.