УХВАЛА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     10 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Руснак А.П.

                                                      Суддів: Адаменко О.Г.

Павловської І.Г.

                     При секретарі: Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну  справу за позовом Алуштинської міської ради, виконавчого комітету Алуштинської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи – комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна ділянка №2» м.Алушти, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці  Крим, про знесення самочинної будівлі і звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим  від 27 листопада 2009 року,

                                                        ВСТАНОВИЛА:    

     9 червня 2009 року Алуштинська міська рада, виконавчий комітет Алуштинської міської ради звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про знесення об’єкту самочинного будівництва – прибудови розміром 36 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки під цією будівлею.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є наймачем квартири АДРЕСА_2. Разом з нею в квартирі зареєстрований ОСОБА_5 Відповідачами без будь-яких дозвільних документів і без погодження з власником земельної ділянки  була  зведена прибудова до своєї квартири площею 36 кв.м. Оскільки дана будівля є самочинною, вона підлягає знесенню на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України.

     Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим  від 27 листопада 2009 року зобов’язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знести самочинно  зведену прибудову до квартири № 24 на першому поверсі АДРЕСА_3 та звільнити і повернути Алуштинській міській раді у відновленому  стані самовільно  зайняту земельну ділянку площею 36 кв.м., розташовану біля АДРЕСА_3

     Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій просять  рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

     Зокрема відповідачі зазначають, що не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання,  дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою  і підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим  є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються  як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

     Задовольняючи позовні вимоги позивачів та зобов’язуючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знести самочинно зведену прибудову та звільнити самовільно зайняту цією прибудовою земельну ділянку,  суд  керувався ст. 376 Цивільного кодексу України і виходив з того, що вказана будівля є самочинною.

     Проте, такий висновок суд зробив з порушенням норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, особи, які беруть участь у справі, мають право  брати участь в судових засіданнях.

     Згідно з вимогами частини 3 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України особам, які беруть участь у справі,  надсилаються судові повістки про виклик у суд.

     Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

     З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2009 року справу було розглянуто судом за відсутності відповідачів, які не повідомили про причини своєї неявки.

     При цьому відповідач ОСОБА_5  був повідомлений про розгляд  в суді під розписку  3 листопада 2009 року під час відкладення слухання справи (а.с. 37).

     Відповідачу ОСОБА_6   було направлено судову повістку-виклик  на  27 листопада 2009 року  поштою  9 листопада 2009 року.

     Проте, ніяких даних щодо  належного і своєчасного вручення адресату цієї повістки в матеріалах справи немає.

     З огляду на зазначене,  колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_6 не може вважатися такою, що належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, а тому рішення суду, відповідно до вимог пункту 3 частини 1 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України,  підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 3 частини 1 ст. 311,  ст. ст.  313, 314, 315, 317  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                             УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задовольнити.

     Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим  від 27 листопада  2009 року скасувати з направленням справи на новий розгляд.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею  законної сили.

     Судді:    Руснак А.П.                   Адаменко О.Г.                         Павловська І.Г.