КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/6656/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Кравченко М.В.

372/1662/18-ц Доповідач-Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

секретар - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

у с т а н о в и в :

У червні 2018 року позивач пред`явила позов до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди житлового будинку № 3 від 15.11.2016 року, за яким 20.07.2018 року відкрито провадження та розпочато підготовче провадження.

Під час підготовчого засідання 05 березня 2019 року було вирішено питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та розглянуто ряд клопотань, серед яких представник відповідача - ОСОБА_10 заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне питання: Чи виконано підпис та рукописний текст в графі «Орендар» у договорі оренди житлового будинку № 3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також в акті приймання-передачі від 15 листопада 2016 року до вказаного договору, особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витребувавши у позивача для проведення експертизи оригінал договору оренди житлового будинку № 3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі від 15 листопада 2016 року до договору № 3 від 15 листопада 2016 року. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не підписував договір оренди № 3 від 15 листопада 2016 року, а тому проведення судово-почеркознавчої експертизи необхідне для з`ясування всіх обставин по справі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року клопотання сторін задоволено частково. Прийнято і залучено до матеріалів справи, подані сторонами до 25.10.2018 року включно письмові докази, відзив на позов. Викликано для допиту у судовому засіданні по цій справі в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8. В задоволенні інших вимог заяв і клопотань представників сторін відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про визнання договору недійсним повернуто заявнику.

Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Не погоджуючись з указаною ухвалою в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, представник відповідача - ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу у вказаній частині та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи. Зазначає, що предметом спору є стягнення з відповідача орендноїплати, комунальнихплатежів, штрафнихсанкцій, 3% річних, інфляційних втрат, вартості ремонтних робіт, збитків, які виникли з договору оренди нерухомого майна. Відповідач стверджує, що договір оренди № 3 від 15.11.2016 року між сторонами не укладався, а томудля встановлення достовірності доводів щодо відсутності його підпису у договорі необхідні спеціальні знання в галузі судового почеркознавства, щоможливе лише вразі проведення судової почеркознавчої експертизи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Установлено, що позивач пред`явивши позов до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди житлового будинку № 3 від 15.11.2016 року, зазначала, що останній був укладений нею з ОСОБА_1 і відповідно до акту-приймання передачі від 15.11.2016 року, вона передала, а відповідач прийняв об`єкт оренди, проте у визначений договором строк об`єкт оренди не повернув, продовжуючи ним користуватись ще три місяці, орендну плату не сплачував, унаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження зазначеного, ОСОБА_2 надала копію договору орендижитлового будинку № 3 від 15.11.2016 року та копію акту його прийому-передачі.

Відповідач, заперечуючи проти позову ОСОБА_2 , зазначав, що договір оренди житлового будинку з позивачем не укладав та не ставив свого підпису.

На підтвердження зазначеного представник відповідача у підготовчому засіданні заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне питання: Чи виконано підпис та рукописний текст в графі «Орендар» у договорі оренди житлового будинку № 3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також в акті приймання-передачі від 15 листопада 2016 року до вказаного договору, особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витребувавши у позивача для проведення експертизи оригінал договору оренди житлового будинку №3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі від 15 листопада 2016 року до договору № 3 від 15 листопада 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення в даній справі почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування достатності правових і фактичних підстав для призначення експертизи слід вчинити ряд необхідних процесуальних дій, тобто визначитись із змістом заявлених вимог, визнанням сторонами певних обставин, з`ясування чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду, заслухати пояснення осіб, що беруть участі у справі, допитати свідків, встановити порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідити подані суду письмові докази, зокрема і завірену копію договору оренди житлового будинку. Вчинення вказаних процесуальних дій надасть можливість достовірно визначитись із тим чи визнається сторонами факт підписання і укладення сторонами договору, чи визнається ними достовірність вчиненого від імені відповідача підпису на аркушах договору, тобто вжити заходів для забезпечення повноти, всебічності та об»єктивності розгляду справи, для встановлення судом певних обставин, які можуть бути покладені в основу процесуального рішення про призначення експертизи та надані експертам в якості вихідних даних для проведення експертизи.

Проте з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Відкривши провадження за позовом ОСОБА_2 20.07.2018 року, судом направлено відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів та роз`яснено право на подання відзиву на неї, розпочато підготовче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд:

1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів;

2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

16) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

17) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Тобто, саме у підготовчому засіданні суд остаточно визначає предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; з`ясовує заперечення проти позовних вимог; визначає обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як убачається із матеріалів справи, то позивачем пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за договором оренди, яким вона і обґрунтовує позовні вимоги, а відповідачем категорично заперечується укладення договору оренди, на підтвердження чого його представником і було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а тому незрозуміло з яких міркувань виходив суд першої інстанції, зазначаючи про те, що для з`ясування достатності правових і фактичних підстав для призначення експертизи слід вчинити ряд необхідних процесуальних дій, тобто визначитись із змістом заявлених вимог, визнанням сторонами певних обставин, з`ясування чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду, оскільки зазначені ним питання повинні вирішуватись у підготовчому провадженні, а не при розгляді справи по суті.

Крім того, пославшись на постанову Київського апеляційного суду від 14.02.2019 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом розгляду даної справи є саме договір оренди, оскільки правовідносини сторін виникли саме з останнього, а тому заперечення відповідача щодо його укладення підлягає доведенню останнім, унаслідок чого ним і заявлено клопотання про призначення експертизи.

Проте на зазначене, суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до порушення норм процесуального права та безпідставність відмови в забезпеченні доказів, заявлене відповідачем, унаслідок чого ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду.

При новому підготовчому засіданні, суду першої інстанції необхідно звернути увагу на вказані вище обставини, та за результатами такого розгляду, ухвалити мотивоване судове рішення, яке відповідатиме ст.ст. 189, 197 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.О. Чобіток

Судді: О.В. Немировська

Т.І. Ящук