Справа № 2-а-315/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

- головуючого судді Чудопалової С.В,

- при секретарі Чалій А.В,

- за участю позивача ОСОБА_1 ,

- представника відповідача Козлової О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої суми пенсії з 02.11.2009р., в якому вказав, що він звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але отримав відмову з огляду на відсутність законних підстав та правомірність здійснення управлінням розрахунку. Просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з відмови по перерахунку розміру його пенсії відповідно до діючого законодавства України неправомірними та зобов,язати з 02.11.2009р. Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести перерахунок його державної пенсії із розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій та 50 відсотків мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення, в якому зазначив, що відповідно до ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ, розміри пенсії визначені ст.,54 цього Закону, яка передбачає, що пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі - 6 мінімальних пенсій за віком, мінімальний розмір пенсії не може бути нижчим для інвалідів 3 групи - 476 грн. Також, цей закон передбачає щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного суду №1-рп/2008р зміну визнано неконституційною. Ст.67 Закону № 796 діє в редакції закону від 06.06.1996р. № 230/96ВР, якою передбачено, що конкретні розміри всіх доплат , пенсій і компенсацій підвищуються КМУ. З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист, КМУ були прийняті постанови від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян та від 16.07.2008р. № 554 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Згідно постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 розмір додаткової пенсії складає для інвалідів 3 групи - 15 % від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до п.1 «ба Постанови КМУ від 16.07.2008р. № 654 мінімальний розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» складає для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1989р. по 3 групі інвалідності - 760 грн. Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 10 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій, у тому числі відповідно до ст..50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи, що Закони «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають рівну юридичну силу, відсутні підстави для застосування норм, зазначених першому, ігноруючи норми іншого. Враховуючи конституційну норму, щодо обов`язкового виконання постанов КМУ, управлінням ПФУ в м.Селидове при визначенні розміру пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови КМУ. На підставі вищевикладеного, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач віднесений до першої категорії як особа, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , є інвалідом 3 групи, згідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.09.2008 р.

Позивач звернувся 02.11.2009р. до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але отримав відмову з огляду на відсутність законних підстав та правомірність здійснення управлінням розрахунку.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов.язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров,я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров,ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров,ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв,язку з втратою годувальника. Зазначені норми поширюються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв,язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п. п. 12, 15, 17 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 п. п. 12, 15, 17 п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано неконституційними.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули, ч. З, ст. 4, п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Також суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 ВІД 25.03.2005 р. (набрав чинності 31.03.2005 p.), тоді як частина 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17.11.2005 р. № 3108-15 (набрав чинності 13.12.2005 р.)

Згідно ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров,ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім,ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-11 згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих. хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відповідно до ст..54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від 26.12.2008р. встановлено з 1 листопада 2009р. прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць в розмірі 573 гривні.

Таким чином, для позивача, як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов`язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71,79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,ст..28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст..54 ЗУ «Про державний

бюджет України на 2009р.», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності

10.03.2010р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50 ч. 4, ст. 54 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, що розраховуються

залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести перерахування та виплату ОСОБА_1 з 02.11.2009 р. пенсії по інвалідності

(основної та додаткової) відповідно до ст. 50 ч. 4, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя