Справа № 2-25/10

          Графа № 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        26 січня 2010 року.

    Гощанський районний суд Рівненської області в складі головуючого Рожина Ю.М., при секретарі Павлюк О.В., за участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Гоща цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, -

В с т а н о в и в:

    ОСОБА_3 звернувся у Гощанський районний суд Рівненської області із позовом до ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” про відшкодування матеріального збитку у розмірі 10000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, спричинених при наступних обставинах. 27 червня 2009 року у с.Дуліби Гощанського району Рівненської області, внаслідок стихійного лиха – сильного пориву вітру, дощу, було обірвано багато проводів лінії електропередач, що перебувають в експлуатації відповідача. Одна з таких ліній електропередач проходить по вулиці поряд із його будинком. Провід лінії електропередачі було обірвано, він знаходився на землі під струмом. Про дану подію того ж дня було сповіщено відповідача. Наступного дня про обірвані проводи було сповіщено відповідача сільським головою ОСОБА_4 Відповідач не прийняв заходів безпеки для сторонніх осіб, не провів відключення обірваних проводів від електроструму. 29 червня 2009 року, біля 7 год. ОСОБА_5 виводила його корову на пасовище. Під час руху корова наступила на провід, була вражена електрострумом та померла. Внаслідок чого він та його сім’я понесла значні матеріальні збитки, втратили годівницю, яка видавала продуктів харчування, а також він поніс моральні страждання, що виявились у виникненні хворобливого стану, з огляду на його вік, внесенням значних зусиль та витрат на утримання корови. За таких обставин просить стягнути з відповідача понесені збитки, а також судові витрати по справі.

    У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

    Представник відповідача ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи тим, що у виникненні стихійного лиха та завданих збитків вини відповідача немає, а тому не може нести витрати по відшкодуванню матеріальних збитків та моральної шкоди.

    Суд, заслухавши сторони по справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали, дійшов до наступного висновку.

    Виходячи з вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Принцип диспозитивності, визначений в ст.11 ЦПК України, зобов’язує суд розглядати цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

    У пункті 2 постанови №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

    Суд, вважає, що закрите акціонерне товариство „Ей-І-Ес Рівнеенерго”, як експлуатуюча організація, є власником джерела підвищеної небезпеки на підставі загальних норм цивільного права, ст.1187 ЦК України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією для населення, затверджених 26 липня 1999 року постановою Кабінету Міністрів України №1357.

    Згідно довідки Рівненського обласного центру з гідрометеорології 0015/214 від 22.07.2009 року, 27-28 червня 2009 року на території с.Дуліби Гощанського району на фоні інтенсивного грозового дощу відбувались гідрометеорологічні явища за критерієм небезпечності, що супроводжувались грозою, шквалами вітру 17-22 м/с, місцями сильні зливи, град.

    У судовому засіданні знайшло своє підтвердження та обставина, що відповідач ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” своєчасно та належним чином було повідомлено про виникнення загрози ураження електричним струмом від обірваного проводу на вулиці с.Дуліби Гощанського району Рівненської області біля будинку ОСОБА_3

    Дані обставини об’єктивно підтверджуються показами свідків ОСОБА_6 – сільський голова, ОСОБА_5, ОСОБА_7 дані у судовому засіданні.

    У судовому засіданні свідок ОСОБА_8- начальник Гощанської дільниці ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго”, показав, що було відомо про обрив проводів під електрострумом у с.Дуліби Гощанського району Рівненської області, але відключення одразу не провели за відсутності наявної кількості ремонтних бригад.

    Суд надає критичну оцінку показам ОСОБА_8 в тій частині, щодо не можливості відключення лінії електропередач від електроструму. Адже він не заперечує, що за викликом виїхали у с.Дуліби Гощанського району, але одразу відключення не провели, а зробили ці дії лише після повідомлення про загибель тварини.

    За таких обставин у судовому засіданні знайшло своє підтвердження та обставина, що ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго”, як відповідач по справі, не прийняло належних заходів щодо своєчасного відключення ліній електропередач у с.Дуліби Гощанського району Рівненської області, для унеможливлення настання негативних наслідків для позивача ОСОБА_3

    Крім того, ОСОБА_8 порушив вимоги Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року щодо засвідчення факту ураження електричним струмом корови, що належить позивачу ОСОБА_3, згідно складеного акту від 29 червня 2009 року, після ознайомлення з ним.

    Протокол про загибель тварини від 29 червня 2009 року, складений комісією, відповідно до вимог Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року, свідчить про настання смерті корови, що належить позивачу ОСОБА_3, саме від ураження електричним струмом.

    У судовому засіданні представник відповідача дані обставини не спростував, інших доказів суду не надав.

    Викладене свідчить про наявність прямого причинного зв’язку з бездіяльністю закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго”, як власника джерела підвищеної небезпеки, із настанням наслідків для позивача ОСОБА_3, а тому повинно нести відповідальність пов’язану із відшкодуванням матеріального збитку позивачу.

    Визначаючи розмір матеріального збитку суд виходить з наступного, що позивач ОСОБА_3, ОСОБА_9, як ветеринарний лікар, та протоколом про загибель тварини від 29 червня 2009 року визначено вагу корови, що загинула і належала позивачу, у масі 500 кг.

    Представником відповідача надано довідку №01-04/313 від 12.11.2009 року управління агропромислового розвитку Гощанської районної державної адміністрації про вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби вищої вгодованості складає від 7 грн. 50 коп. до 8 грн.

    Таким чином завданий збиток складає - 8 грн. х 500 кг. = 4000 грн.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_3, суд виходив із вимог постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановами Пленумів Верховного Суду України №5 від 25.05.2002р. та №1 від 27.02.2003р. Відповідно до п.9 зазначеної постанови, розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

    Суд виходить з того, що позивач ОСОБА_3 розмір моральної шкоди визначив у сумі 3000гривень, при цьому не надав переконливих доказів щодо характеру та обсягу страждань, необхідності проведення лікування тощо, а посилається лише на сам факт завданої шкоди.  

Суд прийшов до переконання, що розмір моральної шкоди підлягає стягненню частково, а з урахуванням завданого прямого збитку, повинен бути визначений в сумі 1000 гривень, що буде виправданим та справедливим.

У відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі – судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення підлягаю стягненню із відповідача закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” на користь держави у сумі, відповідно, 51 грн. та 120 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” належить відмовити за недоведеністю позовних вимог.

    На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11, 57,208,209,212,213,214,217,218 ЦПК України суд,

В и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути із закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 4 000 гривень та моральної шкоди у розмірі 1 000 гривень, а всього 5 000 (п’ять тисяч) гривень.

    Стягнути із закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    В іншій частині позову ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд подачею в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням в двадцятиденний строк апеляційної скарги або подання апеляційної скарги в десятиденний строк, визначений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

        Суддя