Справа № 297/2657/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       29 лютого 2024 року м. Берегове

       Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , яка брала участь у розгляді дистанційно із ДУ «Збаразької виправної колонії №63», розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000327 від 21.08.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, без освіти, неодруженої, непрацюючої, судимої 22.02.2022 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 296 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, ухвалою Берегівського районного суду від 07.03.2023 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено її для відбування покарання призначеного вироком від 22.02.2022 року,

за ч. 2 ст. 345 та ч. 2 ст. 342 КК України,

встановив:

Так, 20.08.2021 року о 08:00 годин дільничний офіцер поліції Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , разом з поліцейським водієм Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області старшим сержантом ОСОБА_7 , будучи працівниками правоохоронного органу, тобто представниками влади, споряджені спеціальними засобами, одягнуті в поліцейський однострій, заступили на добове чергування на службовому автомобілі Управління поліції охорони в Закарпатській області марки «Renault», моделі «Logan», номерний знак « НОМЕР_1 », згідно графіку несення служби Берегівського районного відділу поліції.

Під час чергування, цієї ж доби о 22:42 годин на службовий планшет вищезазначених працівників поліції надійшло повідомлення про порушення тиші за адресою м. Берегове, вул. Лехела, 31, куди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули на вищевказаному службовому автомобілі.

У подальшому, до працівників поліції підійшов ОСОБА_8 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння став демонструвати зухвалість та прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження та протиставлення себе працівникам поліції, а саме почав виражатися в адресу поліцейських нецензурною лайкою та ображати останніх.

Відтак, поліцейський ОСОБА_6  запропонував ОСОБА_8  надати документи, що засвідчують особу останнього для складання відповідного адміністративного протоколу та через  відсутність документа, який засвідчував особу правопорушника, останньому було запропоновано проїхати до поліції в супроводі поліцейських на службовому автомобілі для встановлення особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП, на що ОСОБА_8 в категоричній формі відмовився і зайшов до свого подвір`я, а коли поліцейський ОСОБА_6 намагався вивести його з двору ОСОБА_8 вчинив злісну непокору, яка виразилась у спротиві при супроводженні до транспортного засобу.

В цей же момент ОСОБА_5 , яка перебувала поруч, усвідомлюючи, що працівник поліції перебуває при виконанні службових обов`язків, проявляючи зухвалість, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків з охорони громадського порядку нанесла ОСОБА_6 декілька ударів затиснутими в кулак руками та подряпини в область голови, обличчя та рук, внаслідок чого спричинила поліцейському тілесні ушкодження у виді синців правого ліктьового суглобу, правої кисті, садин - правої кістки, верхньої губи з права, правої та лівої лобних ділянок, нижньої губи зі сторони переддвер`я рота, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Крім цього, ОСОБА_5 продовжуючи свою протиправну діяльність близько 23:50 годин 20.08.2021 року з метою перешкоджання та не допущення доставлення ОСОБА_8 службовим автомобілем Управління поліції охорони в Закарпатській області марки «Renault», моделі «Logan», номерний знак « НОМЕР_1 », дільничним офіцером поліції ОСОБА_6 та поліцейським ОСОБА_7 до чергової частини Берегівського РВП для встановлення особи та складання протоколів про адміністративні правопорушення передбачених ст. 182, ст. 185 КУпАП, і те, що працівники поліції перебувають у форменому одязі та при виконанні службових обов`язків, проявляючи зухвалість, вчинила активний опір працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом нанесення палицею декілька ударів по вищевказаному службовому автомобілю поліції, внаслідок чого розбила заднє вітрове скло, скло заднього правого ліхтаря, пошкодила багажник та праве заднє крило, чим спричинила Управлінню поліції охорони в Закарпатській області матеріальну шкоду на суму 9327,41 гривень, та як наслідок унеможливила доставлення ОСОБА_8 до районного відділу поліції.

На думку суду обвинувачену ОСОБА_5 слід визнати винною у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 345 КК України, в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, та ч. 2 ст. 342 КК України, в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро розкаялась та показала, що 20 серпня 2021 року у її сина ОСОБА_9 було день народження, вони святкували і вживали алкогольні напої. Того ж вечора її син знаходячись на подвір`ї посварився із дружиною та приїхали двоє працівників поліції, одягнули на її сина кайданки і хотіли доставити до відділу поліції. Вона, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, хотіла цьому завадити, чинила перешкоди працівникам поліції біля їхнього автомобіля та наносила удари поліцейському ОСОБА_6 , у тому числі і по обличчю, а потім і розбила скло та ліхтар на їхньому службовому автомобілі, всього нанесла дерев`яною палицею чотири удари по автомобілю. Вона вчинила вказані дії, щоб перешкодити поліцейським у доставленні сина у райвідділ поліції.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена, захисник та прокурор не оспорюють обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням обставин, які її характеризують.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 слід визнати її щире каяття, що потерпілий ОСОБА_6 матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої не має (том 1 а.с. 23), добровільно відшкодувала завдані матеріальні збитки Управлінню поліції охорони в Закарпатській області за пошкодження службового автомобіля (том 1 а.с. 59).

Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, «високий» рівень ризику вчинення повторного правопорушення та «високий» рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (а.с. 45-48).

Так, судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України ОСОБА_5 вчинила під час іспитового строку, оскільки вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2020 року вона була засуджена за ст. 185 ч. 1 КК України до обмеження волі на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (том 1 а.с. 65, 71).

При цьому, згідно ухвали Берегівського районного суду від 27.09.2021 року обвинувачена ОСОБА_5 була звільнена від призначеного їй покарання вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року (том 1 а.с. 77).

Так, згідно абзацу 3 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судом кримінального покарання» якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Отже, обвинувачена ОСОБА_5 була звільнена від покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року та підстав призначати покарання за сукупністю з цим вирком немає.

Судом також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року була засуджена за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки (том 1 а.с. 67-70).

Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила 28.02.2020 року, тобто до вчинення кримінальних правопорушень по цій справі.

Ухвалою Берегівського районного суду від 07.03.2023 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_5 для відбування покарання призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року (том 2 а.с. 67-69).

На підставі вказаного вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року та ухвали Берегівського районного суду від 07.03.2023 року обвинувачена ОСОБА_5 07.12.2023 року о 21 годині 26 хвилин затримана та відбуває покарання (том 2 а.с. 65-66).

Отже, оскільки судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 після постановлення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року винна ще у кримінальних правопорушеннях за ч. 2 ст. 345 і ч. 2 ст. 342 КК України у цій справі, які вона вчинила до вироку від 22.02.2022 року, а саме 20.08.2021 року, тому покарання після призначення їй покарань за сукупності кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід визначити відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків також шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначається за даним вироком, більш суворим, призначеним попереднім вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року разом з ухвалою Берегівського районного суду від 07.03.2023 року.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 в користь держави в особі Закарпатського НДЕКЦ в сумі 1716,20 грн. (том 1 а.с. 61).

Речові докази: дерев`яний предмет, який ззовні схожий на віник та на якому наявна пластикова щітка білого кольору та дерев`яна ручка 1,45 метра довжиною, на який ухвалою слідчого судді від 27.08.2021 року накладений арешт та, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, слід знищити, скасував арешт на це майно (том 1 а.с. 72-73, 76); службовий автомобіль марки «Renault», моделі «Logan», номерний знак « НОМЕР_1 », який переданий Управлінню поліції охорони в Закарпатській області, слід повернути Управлінню поліції охорони в Закарпатській області, як володільцю (том 1 а.с. 7, 74-75).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 345 та ч. 2 ст. 342 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 345 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі, а за ч. 2 ст. 342 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суровим, призначеного за попереднім вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 року разом з ухвалою Берегівського районного суду від 07.03.2023 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 07.12.2023 року о 21 годині 26 хвилин, зарахував в строк відбуття покарання те покарання, що відбуте за попереднім вироком з ухвалою (том 2 а.с. 65-66).

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави, в особі Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 20 копійок (том 1 а.с. 61).

Речові докази: дерев`яний предмет, який ззовні схожий на віник та на якому наявна пластикова щітка білого кольору та дерев`яна ручка 1,45 метра довжиною, на який ухвалою слідчого судді від 27.08.2021 року накладений арешт та, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського ПВП ГУНП в Закарпатській області - знищити, скасував арешт на це майно (том 1 а.с. 72-73, 76); службовий автомобіль марки «Renault», моделі «Logan», номерний знак « НОМЕР_1 », який переданий Управлінню поліції охорони в Закарпатській області - повернути Управлінню поліції охорони в Закарпатській області, як володільцю (том 1 а.с. 7, 74-75).

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лайош ГАЛ