Справа № 161/12732/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.

Провадження № 22-ц/802/294/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2024 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді   Бовчалюк З.А.,  

суддів - Здрилюк О.І., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року,

                                          В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Брайт Інвестмент» звернулося до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи вимоги тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2014 року у цивільній справі № 161/12732/14-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі – ПАТ КБ) «Надра» заборгованість за кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року у розмірі 85 530 грн 76 коп., а також по 285 грн 10 коп. з кожного судових витрат по справі.

Заявник зазначав, що 05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» (далі – ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, згідно умов якого право вимоги до позичальників за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, згідно умов якого право вимоги до позичальників за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року, перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Ураховуючи наведене, заявник ТОВ «Брайт Інвестмент» просило суд замінити сторону стягувача у виконавчому листі у справі №161/12732/14-ц з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «БрайтІнвестмент».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому листі у справі №161/12732/14-ц з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_3 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник ТОВ «Брайт Інвестмент» просило апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Постановою Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 задоволено.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_3 понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 536, 80  грн.

Постановою  Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено частково.

Постанову Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року в частині відмови в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі стосовно боржника ОСОБА_3 і розподілу судових витрат скасовано та передано в цій частині справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Скасовуючи постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі стосовно боржника ОСОБА_3 і розподілу судових витрат,  касаційний суд виходи з того, що у листі ДВС від 26 січня 2023 року № 132/4-23/118 зокрема, вказано, що в Першому ВДВС у м. Луцьку Західного МУМЮ перебувало ВП №48503153, за яким боржником є ОСОБА_1 , яке було завершено 18 травня 2017 року, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; у Першому ВДВС у м. Луцьку Західного МУМЮ перебувало ВП № 48096403, за яким боржником є ОСОБА_3 , яке було завершено 27 лютого 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; Луцькому ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ перебувало ВП №52162239, за яким боржником є ОСОБА_2 , яке було завершено 21 грудня 2018 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (136 - 138);

апеляційний суд не звернув уваги, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання.;

фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося у зв`язку із відсутністю учасників справи (а. с. 153); в оскарженій постанові апеляційного суду не вирішено питання щодо дослідження доказів (доданих як до апеляційної скарги, так і до відзиву), які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції (а. с. 154 – 158). При цьому апеляційний суд поклав в основу оскарженої постанови лист Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області № 11267 від 02 березня 2023 року, доданий до апеляційної скарги, натомість докази що додавалися до відзиву не вказав.

За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі стосовно боржника ОСОБА_3 та скасування ухвали суду першої інстанції в цій частині.

Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції,є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 417 ЦПК України).

Таким чином апеляційний суд, з врахуванням вказівок касаційного суду, вирішує питання про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому листі стосовно боржника ОСОБА_3 .

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причини неявки учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у цій справі є 01 березня 2024 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 161/12732/14-ц, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року у розмірі 85 530 грн 76 коп., а також по 285 грн 10 коп. з кожного судових витрат по справі (а.с.62, 63).

На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчі листи щодо згаданих боржників.

Судом встановлено, що 05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, згідно умов якого право вимоги до позичальників за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а.с.73-75).

30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, згідно умов якого право вимоги до позичальників за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року, перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент» (а.с.78, 79).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини 1 та 2 ст. 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини 1 та 2 ст. 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а ст. 12 – строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні – це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 15 цього Закону (п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21).

Як вбачається з доданого боржником ОСОБА_3 до апеляційної скарги листа Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області № 11267 від 02 березня 2023 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 52162239 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/12732/14-ц від 26 березня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 85 530 грн 76 коп. та судових витрат. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 14 вересня 2016 року. Вказане виконавче провадження АСВП № 52162239 було завершене 21 грудня 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий лист з копією постанови було надіслано стягувачу ПАТ КБ «Надра». Згідно відомостей з АСВП виконавчий лист Луцького міськрайонного суду № 161/12732/14-ц від 26 березня 2015 року повторно не пред`являвся до виконання.

ТОВ «Брайт Інвестмент» до відзиву на апеляційну скаргу додало лист ДВС від 26 січня 2023 року № 132/4-23/118 та витяг з АСВП (а. с. 133 – 139).

У листі ДВС від 26 січня 2023 року № 132/4-23/118 зокрема, вказано, що в Першому ВДВС у м. Луцьку Західного МУМЮ перебувало ВП №48503153, за яким боржником є ОСОБА_1 , яке було завершено 18 травня 2017 року, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; у Першому ВДВС у м. Луцьку Західного МУМЮ перебувало ВП № 48096403, за яким боржником є ОСОБА_3 , яке було завершено 27 лютого 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; Луцькому ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ перебувало ВП №52162239, за яким боржником є ОСОБА_2 , яке було завершено 21 грудня 2018 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (136 - 138).

Законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання.

Апеляційний суд приходить до висновку, що  за виконавчим провадженням ВП № 48096403, за яким боржником є ОСОБА_3 , яке було завершено 27 лютого 2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчується саме 27 лютого 2023 року – 3 роки з моменту винесення постанови від 27 лютого 2020 року.

Право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 212-П від 01 червня 2007 року, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло 30 вересня 2020 року згідно укладеного з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04.

До суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося 23 січня 2023 року, тобто з дотриманням строку  звернення виконавчого документа до виконання, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» відносно боржника ОСОБА_3 , а тому наявні всі правові підстави для заміни стягувача у виконавчому листі виданого на ім`я  ОСОБА_3 ..

Враховуючи зазначене на підставі ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

                                               У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року у цій справі змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

Заяву задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі боржником у якому є ОСОБА_3 у справі № 161/12732/14-ц з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54 , офіс 402).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: