Постанова

Іменем України

07 травня 2019 року

м. Черкаси

справа № 712/6403/18

провадження № 22-ц/793/658/19

категорія 305010000

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

представник відповідача: адвокат Холодняк Віктор Миколайович

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у складі: головуючого судді Мельник І.О., повний текст рішення виготовлено 01 березня 2019 року.

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірвано в лютому 2013 року. Вказує, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому сторони проживали разом, було поділено за рішенням суду в натурі та здано в експлуатацію в 2011 році. Починаючи з моменту здачі в експлуатацію двоповерхового будинку по АДРЕСА_1, позивач проживав на першому поверсі цього будинку. Ці приміщення рішенням судів стали належать колишній дружині. З метою переселенння, позивач 11 квітня 2018 року поцікавився у відповідачки про її наміри щодо вселення у вказаний будинок, на що вона нічого конкретного не повідомила.

Проте, 18 квітня 2018 року із своїми родичами, без попередження, прибула до домоволодіння та почала вселятися в будинок, переносити його речі до інших приміщень. Всі його прохання про узгодження іншої дати виселення, були проігноровані, відповідачка не надала можливості зібрати особисті речі та підготуватися до переселення. Позивач вважає, що юридичних підстав на його виселення не було, оскільки не було рішення суду на його виселення, не було виконавчої служби, яка повинна була в такому випадку фіксувати виселення.

Вважає дії відповідачки, по його виселенню такими, що суперечать закону та завдали йому моральної шкоди, яку він оцінює в 250 000 грн., які й просить суд стягнути на його користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2019 року у складі судді Мельник І.О. позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 1 800 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що йому завдано моральну шкоду діями відповідачки, зокрема, в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт протиправних дій з боку позивачки, які призвели до порушення прав позивача, завдання йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу, в якій просив рішення Соснівського районного суду м. Черкаси скасувати та ухвалити нове рішення відповідно до завданої йому моральної шкоди.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Вказує, що суд першої інстанції не надав слово позивачу для пояснення по суті позову, чим порушив ст. 227 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу

ОСОБА_2 надіслала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни чи скасування.

В обгрунтоування відзиву також зазначено, що позов ОСОБА_1 є надуманим, обґрунтування позовних вимог не було підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак позивач не довів ті обставини, на які він посилався при подачі позову.

Судом першої інстанції правильно встановлено відсутність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 15 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 18 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про її розгляд але без виклику сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду Черкаси від 03 травня 2017 року, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2017 року, ОСОБА_2 виділено в натурі частку із спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до І варіанту судової будівельно-технічної експертизи частку ? приміщення І поверху, зокрема: приміщення 2, кухня-їдальня, приміщення 3, коридор, приміщення 4, житлова кімната, приміщення 5, котельня, приміщення 6, санвузол, а ОСОБА_1 виділено частку ? приміщення І поверху, приміщення 1, коридор, ІІ поверх: приміщення 7, сходи, приміщення 8, кухня, приміщення 9, житлова кімната, приміщення 10, житлова кімната, приміщення 11, житлова кімната, приміщення 12, кухня, приміщення 13, санвузол, приміщення 14, санвузол, приміщення 15, коридор. В спільному користуванні залишено зливну яму (септик), огорожу № 12 та огорожу № 13 (а.с. 41-42, 43-45).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 грудня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано власність на 1/2 частку приміщення І поверху вул. Василицька, буд. 3/1 (а.с. 46).

Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2017 року залишено без змін (а.с. 47-54).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до відхилення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.

При вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди необхідно з'ясовувати, коли виникли правовідносини сторін, коли заподіяна моральна шкода.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено факту протиправних дій відповідача, причинний зв'язок між шкодою і протиправними діями завдавача шкоди.

Твердження ОСОБА_1 щодо неправомірних дій по його виселенню з боку відповідачки є безпідставними, оскільки, рішеннями суду вже вирішено правовий режим спірного будинку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка належним чином зареєструвала свою право власності на частину спірного будинковолодіння та набула право на проживання в ньому. Небажання позивача звільнити від особистих речей частини будинку, що належить ОСОБА_2, порушує її право на користування власним майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, що, відповідно, є підставою для його скасування, з огляду на викладене, є безпідставними.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням завдавача шкоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2019 року.