Справа №2а-531/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Позарецької С.М.
при секретарі Семиволос І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Придніпровського ВДАІ м. Черкаси в особі: інспектора дорожньо-патрульної служби ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Придніпровського ВДАІ м. Черкаси в особі: інспектора ДПС ОСОБА_2 про відновлення терміну для оскарження постанови від 25.02.2009р. та скасування постанови від 25.02.2009 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.05.2009р. ним отримано постанову №002620 від 25.02.2009р. про притягнення його до адмінвідповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, скільки у порушення вимог ст.ст. 254, 256, 258 КУпАП протокол про вчинення порушення не складався, права та обов»язки, передбачені ст. 268 КУпАП не роз»яснювались. Крім того, в постанові вказано, що автомобіль АУДІ, держномер СА 4659АХ 25.02.2009р. о 15год. 09хв. На відрізку шляху з 84км до 88км автодороги Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань в межах населеного пункту с. Носачів, рухався зі швидкістю 95км/год. На думку позивача, інспектор ДПС ВДАІ м. Черкаси ОСОБА_2 не міг бути 25.02.2009р. в с. Носачів, Смілянського району, Черкаської області. Крім того, як зазначено у постанові, - фото-фіксація проводилась самим інспектором, а такий порядок не відповідає вимогам закону. Просить поновити строк на оскарження постанови від 25.02.2009р. та касувати зазначену постанову як незаконну.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, зазначив, що 28.05.2009р. отримав поштове повідомлення про явку до ВДАІ м. Черкаси. Звернувшись до відповідного органу отримав постанову від 25.02.2009р. про притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, до якої додані 2 фотознімки. Вважає, що постанова винесена неправомочною особою, без складання відповідного протоколу, при відсутності даних, що прилад «Візир» використовувався в автоматичному режимі, пояснення в нього з приводу події не відбирались, а фотознімки не можуть бути доказами по справі. Оскільки отримав постанову від 25.02.2009р. лише 28.05.2009р., то відповідно, протягом 10 діб, наданих законом на оскарження, - звернувся до суду 04.06.2009р. з даним позовом про скасування постанови. Зазначив, що станом на 25.02.2009р. він був власником автомобіля, але де знаходився того дня, - згадати на може, інші особи правом керування транспортним засобом не користувались. Просив поновити строк для оскарження, скасувати постанову від 25.02.2009р. і закрити провадження по справі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, не скористався правом надання заперечень проти позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, всебічного та об’єктивного їх дослідження, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав:
встановлено, що 25 лютого 2009 року інспектор ДПС ОСОБА_2 виніс постанову №002620 у справі про адміністративне правопорушення, якою визнав ОСОБА_1 винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 122 КпАП України і наклав стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за те, що 25.02.2009 року о 15 год. 09 хв., на відрізку шляху з 84км по 8км автодороги Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань в межах дії дорожніх знаків 5.45 с.Носачів, керуючи автомобілем АУДІ держномер СА 4659АХ, перевищивши швидкість на 35км/год, рухався зі швидкістю 95км/год, порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Зазначено, що застосований прилад «Візир».
Відповідно до листа відділу ВДАІ м. Черкаси №67 від 11.01.2010р. інспектор ДПС ОСОБА_2 працює в Смілянській роті ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Черкаській області. Крім того, станом на 25.02.2009р. власником автомобіля АУДІ А6, держномер СА 4659АХ був ОСОБА_1 – позивач по справі. Тимчасовий талон на право керування даним транспортним засобом не видавався (лист від 17.12.2009р. ЧВРЕР при УДАІ).
Діючим законодавством передбачено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 122 ч.1 КУпАП і накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, згідно даним довідки від 05.03.2009р., що мається в справі, ділянка національної автодороги Золотоноша–Черкаси–Сміла–Умань проходить, в т.ч. через с.Носачів – км 83+400-км 89+300.
Як вбачається з повідомлення від 06.05.2009р., отриманого ОСОБА_1, йому необхідно було прибути до ВДАІ м. Черкаси в строк до 21.05.2009р. З тексту постанови від 25.02.2009р. відомо, що вказана постанова отримана позивачем 28.05.2009р., а позов поданий до суду 04.06.2009р., тобто протягом 10 днів з дня отримання постанови. Оскільки постанова про притягнення до адмінвідповідальності складалася не в присутності ОСОБА_1, то він не міг знати про прийняте рішення, поки не отримав його 28.05.2009р. у відділі ВДАІ. Таким чином, строки, передбачені КУпАП щодо оскарження постанови, - позивачем не порушені і вимога про поновлення строку на оскарження постанови є зайвою. Крім того, відповідачем не ставиться питання про пропущення позивачем строку на звернення до суду за захистом свого права.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази встановлено, що в постанові від 25.02.2009р. не вказано, яким саме чином (приладом) здійснювалось фотографування, відсутні відомості про те, що особа, відносно якої винесено постанову, ознайомлена з нею та їй роз»яснені права та обов»язки, передбачені діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення.
А тому, суд вважає, що вказана постанова є незаконною, в зв'язку з порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, та в зв'язку з тим, що прийняте рішення не підтверджене доказами, які б свідчили про вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
При винесенні постанови, порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого
фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто
чи за дорученням.
Всіх наданих позивачеві цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України „Про дорожній рух", у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням, - повинен бути складений протокол у порядку, передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням їй права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
У дійсності ж такого протоколу складено не було, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції» від 17.07.1997року, - «Європейська конвенція про захист прав людини та основновоположних свобод» і протоколи до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 даної Конвенції та ст. 2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертиз та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Особа має право бути негайно і детально поінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.
Частиною 6 ст. 258 КУпАП, передбачений випадок, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Положеннями ст. 14-1 КУпАП передбачено, що винесення постанови відносно власника транспортного засобу можливо, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючим в автоматичному режимі.
В постанові вказані дані саме власника транспортного засобу, але в ній немає жодних даних про те, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 Крім того, не зазначено, хто з працівників органів внутрішніх справ проводив саму фіксацію, за яких умов та інші обставини, що мають значення по справі. За таких обставин, суд вважає, що здійснена фіксація правопорушення відносно позивача не відповідає вимогам закону.
Крім того, з наявних в справі двох копій фотознімків, які долучені позивачем до позову, і які оглядались в судовому засіданні, не вбачається, що водієм автомобіля, належного позивачу, порушено Правила дорожнього руху. При відсутності відповідності зображень фотознімків обставинам, викладеним в постанові, суд не може вважати їх як докази по справі.
Відповідно до положень ст. 70 ч.3 КАС України, - докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Як передбачено ч.ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов»язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Неодноразово судом витребовувались з ВДАІ УМВС України в Черкаській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. Між тим, відповідачем вказані матеріали до суду не були надані.
Згідно ч.6 с.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За таких обставин, на підставі досліджених доказів, суд вважає, що постанова від 25.02.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП підлягає до скасування, а справа, - закриттю провадженням.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 17, 70, 71, 160, 161, 163, 167 КАС України, ст. ст. 14-1, 52, 122, 254, 256, 258, 268, 287-289 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю. Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби ОСОБА_2 від 25 лютого 2009р. про притягнення до адмінвідповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340грн. визнати незаконною та скасувати, провадження по справі закрити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис ОСОБА_3
копія вірна: Суддя