Справа № 2-а-1351/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі головуючого судді Грудової Н.Б.
при секретарі Стецьків Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВСУ у Закарпатській області, третя особа: ІАП Мукачівського ОВ ДПС УДАІ УМВСУ в Закарпатській бласті ОСОБА_2, Мукачівського взводу ДПС ДАІ УМВС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати постанову АО № 004532 від 20.07.2009р. у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позову покликається на те, що постановою від 20.07.2009 року АО № 004532 його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 15.07.2009р. на 773 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем „Шкода-Фабія”, н.з. ВС 3811 АР, перевищив дозволену у населених пунктах швидкість руху 60 км./год., рухався із швидкістю 85 км./год., чим допустив порушення п.12.9(б) ПДРУ за яке накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає зазначене рішення працівника ДАІ упередженим, не об”єктивним і таким, яке не відповідає дійсності з тих підстав, що матеріали фотофіксації приладом „Візир”, які були додані до постанови, не містять жодної вказівки про його дію в автомотичному режимі, а тому така фіксація не відповідає ст.258 КупАП та передбачає при виявленні правопорушення складання протоколу. Протокол працівником ДАС ДАІ складений не був, копія такого йому не вручалась. При винесенні постанови у працівника ДПС ДАІ не було жодних підстав вважати, що за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1, оскільки автомобіль не зупинявся, особа порушника не перевірялась. На час фіксації порушення він не керував вказаним автомобілем, тому стягнення накладене на нього безпідставно. Окрім цього не був ознайомлений з документами про повірку та допуск приладу „Візир”, яким фіксувалось порушення, до використання. Із фотокопій, що послужили підставою для винесення постанови, не можна встановити точного місця фотофіксації, а саме, що швидкість була перевищена в межах населеного пункту чи при наявності дорожнього знаку про обмеження швидкості. Таким чином, вважає, що оскаржена постанова складена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України. Просить також поновити строк звернення до суду для оскарження постанови, мотивуючи тим, що первинно звертався до суду 29.07.2009р., 13.08.2009р. суддею Сихівського районного суду м.Львова винесено ухвалу про усунення недоліків із наданням терміну до 7.09.2009р. Недоліки ним усунені не були через перебування у відпустці поза межами міста Львова, 18.09.2009р. звертався з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, однак дізнався про ухвалу від 10.09.2009р., якою матеріали справи були повернуті. Відповідь на дане клопотання отримав 25.09.2009р. згідно штампу на колнверті. Вважає причину пропуску строку на оскарження поважною.
В судове засідання позивач не з”явився, скерував клопотання в підтримку позовних вимог про розгляд справи у його відсутнісь.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, не повідомив причини неявки, не скерував письмових заперечень та обґрунтувань відповідно до ст.71 КпАПУ, а тому суд розглядає справу у його відсутність за наявних в справі матеріалів.
Представники третіх осіб у судове засідання не з”явились з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялись.
З”ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постанова про притягнення ОСОБА_1 винесена 20.07.2009р. Суд вважає доцільним визнати причину пропуску строку на оскарження, яка пов”язана з судовою перепискою, враховуючи що первинне звернення до суду мало місце 29.07.2009р., поважною та поновити його.
Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 (12.4-у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.), на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до „и” п.30.3 цих Правил – п.12.9 ПДР України.
Частина 1 статті 122 КпАПУ передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу від п”ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 20.07.2009 року постановою АО №004532 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАПУ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. Згідно даної постанови, позивач визнаний винним у тому, що 15.07.2009р. о 15 год. 06 хв. на 773 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки „Шкода-Фабія”, номерний знак НОМЕР_1, перевищив визначену у населеному пункті швидкість 60 км./год., порушивши вимоги п.12.9(б) ПДР.
Вказані дані встановлені на підставі показів фотофіксації технічним засобом „Візир” №0810725.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен з»ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КпАП України факт вчинення правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються на підставі доказів, якими згідно ст.251 КупАП є будь-які фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність вказаних обставин, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовують при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Однак, ні зі змісту постанови, ні з фотокопій у матеріалах справи зроблених приладом „Візир”, не вбачається на підставі яких даних інспектором ДПС ДАІ зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено яким чином було зафіксовано правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення суду не наданий, фотокопія не містить даних про те, що така зроблена приладом, який діє в автоматичному режимі, був наданий у використання працівникам ДАІ 15.07.2009р., чітке місце фіксації, зокрема зображення автомобіля який рухається в межах населеного пункту.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Незважаючи на зазначений обов”язок, відповідач не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. На неодноразову вимогу суду не надано документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, документи в підтвердження правомірного використання працівниками ДПС ДАІ приладу, яким здійснена фіксація порушення перевищення швидкості, чіткого місця фіксації. Надані суду в якості доказів фотокопії транспортного засобу здійснені приладом „Візир”, підтверджують лише факт руху транспортного засобу марки „Шкода-Фабія”, з н.з. ВС 3811 АР із швидкістю 85 км./год., який ним же не оспорюється та сумнівів не викликає. Дані фотокопії не містять зображення транспортного засобу в межах населеного пункту, а тому не підтверджують факт перевищення швидкості в населеному пункті, що обмежена п.12.4 ПДРУ 60 км./год.
За наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України наявними у справі доказами не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.14-1 КУпАП є необгрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, а тому постанова АО №004532 від 20.07.2009 року підлягає скасуванню.
Оскільки факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України не знайшов свого підтвердження, а тому провадження у справі слід закрити в зв”язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст.ст.251,258,293 КпАП України, п.12.9(б) ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001р., керуючись ст.ст. 11,70,159-163 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити строк на звернення до суду про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення АО №004532 від 20.07.2009р.
Скасувати постанову АО №004532 від 20.07.2009р. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуюча: Грудова Н.Б.