Справа № 2-377

2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Сичука М.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

Встановив:

Позивач в листопаді 2009 року звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 листопада 2006 року ОСОБА_2 на ім'я позивача була складена розписка, згідно якої ОСОБА_2 отримав 7000 доларів США, що еквівалентно 55860 гривень, та автомобіль марки «КІА», вартість якого становить 6000 доларів США, що еквівалентно 47880 гривень в рахунок сплати за 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Крім цього, в розписці зазначено, що після спливу строку дії договору від 09 жовтня 2006 року з ВАТ «Укрексімбанком» на вказану квартиру боржник зобов'язався оформити договір купівлі-продажу на 1/3 частину зазначеної вище квартири в нотаріальному порядку на ім'я позивача. Таким чином, дана розписка була оформлена з метою переходу права власності на нерухоме майно. Після спливу строку, визначеного в документі, відповідач не вжив жодних дій, спрямованих не перехід права власності. На даний час автомобіль марки «КІА» відповідачем проданий.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути гроші, так як договір купівлі-продажу про перехід права на 1/3 частину квартири в АДРЕСА_1 на користь позивача нотаріально не було оформлено. Але дані звернення залишені без реагування та гроші не повернуто, в зв’язку з чим позивач вимушена була звертатися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд винести рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 103 740 гривень з підстав, зазначених в позовній заяві, суму витрачених коштів на сплату судового збору в розмірі 1040 гривень, оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти стягнення з нього даних коштів, оскільки відповідно до розписки строк виконання ним своїх зобов’язань ще не настав. Також пояснив суду, що він дійсно отримав дані кошти та автомобіль від позивача, які зазначені в розписці, але в розписці вказано, що він зобов’язується нотаріально оформити договір купівлі-продажу після закінчення строку дії договору від 09.10.2006 року, укладеного з ВАТ «Укрексімбанком».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 листопада 2006 року ОСОБА_2 на ім'я позивача була складена розписка, згідно якої ОСОБА_2 отримав 7000 доларів США та автомобіль марки «КІА», вартість якого становить 6000 доларів США, в рахунок сплати за 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідачем не вжито жодних дій, спрямованих не перехід права власності, на даний час автомобіль марки «КІА» відповідачем проданий.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, в якій зазначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначено в ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, що строк вказаний в розписці щодо укладення нотаріально посвідченого договору ще не настав, оскільки розписка не є договором переходу власності нерухомого майна, а такий договір відповідно до чинного законодавства має оформлятися письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. Сторонами не оспорюється, що позивачем було передано кошти в сумі 7000 доларів США та автомобіль марки «КІА», не заперечується, що вартість автомобіля еквівалентна 6000 доларів США, відповідачем дані кошти позивачу не повернуті.

Відповідно до довідки філії – Вінницького міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк» станом на 30 листопада 2009 року офіційний курс за 100 доларів США становив 797 гривень.

В зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та підлягає задоволенню, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу в розмірі 103 740 грн. відповідно до розписки від 30 листопада 2006 року.

В зв’язку із задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, пов’язані з розглядом справи у суді, зокрема, судовий збір у сумі 1040 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у сумі 120 грн. Витрати на правову допомогу підлягають стягненню в розмірі 1000 грн. з урахуванням участі адвоката та суті позову.

Виниклі правовідносини регулюються ст. ст. 203, 215, 216, 220, 525 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 220, 525 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 103740 (сто три тисячі сімсот сорок) гривень, судовий збір в сумі 1040 (одна тисяча сорок) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) гривень, а також витрати на правову допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень .

На рішення суду до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя