ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року                                                                    справа № 2а-4956/09/2370

12 год. 35 хв.                                                                             м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Номоконовій О.С.,

за участю:

представника позивача – Дорош В.І. за довіреністю,

представника відповідача – ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страхових внесках,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страхових внесках у розмірі 47203 грн. 07 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 використовує найму працю з 03.01.2002 р. і станом на 06.06.2007 р. мав 173 діючих трудових договорів з найманими працівниками.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на момент укладення трудового договору гр. ОСОБА_3.), страхувальник зобов'язаний зареєструватись у виконавчій дирекції відділення Фонду як платник страхових внесків у десятиденний строк з дня укладення трудового договору з найманим працівником, а також нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Незважаючи на те, що гр. ОСОБА_3 використовує найману працю з 2002 р., він не став на облік як платник страхових внесків з моменту укладення першого трудового договору, а відповідно і не сплачував належні страхові внески на рахунок Придніпровської районної ради виконавчої дирекції м. Черкаси Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з 2004 року зареєстрований як платник зборів на соціальне страхування в профспілковій організації «Солідарні профспілки Черкащини», сплачує внески і його працівники користуються всіма гарантіями соціального забезпечення і порушень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» з його боку не має.  

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 28 січня 2010 року забезпечено адміністративний позов шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 здійснювати видаткові операції з поточного рахунку, у разі якщо після їх проведення залишок коштів на рахунку буде меншим ніж 47203 грн. 07 коп.

Представником відповідача заявлялось клопотання про забезпечення доказів, питання по якому вирішено ухвалою суду від 21.12.2009 р. Відповідно до п. 5 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.12.2009 р. вказана справа була зупинена за клопотаннями представників сторін для надання їм строку для примирення. У зв’язку з тим, що сторони не досягли примирення, ухвалою суду від 18.01.2010 р. поновлено провадження у справі.

Також представником відповідача заявлялись письмові клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Черкаську організацію «Солідарні профспілки Черкащини» та закриття провадження в даній справі. У судовому засіданні 18.01.2010 р. представник відповідача відмовився від даних клопотань і тому вони судом не розглядались.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову,  заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду, його робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, які здійснюють владні управлінські функції на основі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та виконують делеговані ним повноваження.

Тому не правомірним є твердження представника відповідача, що Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є суб’єктом владних повноважень і тому не може бути позивачем по справі.

ОСОБА_3, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.07.1994 р., номер запису 2 026 017 0000 000131.

Відповідно до листа Черкаського міського центру зайнятості № 376 від 06.07.2007 р., фізична особа-підприємець ОСОБА_3 станом на 01.07.2007 р. мав 173 діючих трудових договорів з найманими працівниками.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є роботодавцем і відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є страхувальником.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції до 30.09.2006 р.) страхувальник зобов'язаний зареєструватись у виконавчій дирекції відділення Фонду як платник страхових внесків у десятиденний строк з дня: отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, чи він фактично веде господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці; прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу; зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до законодавства України державна реєстрація таких установ, організацій чи відокремлених підрозділів не проводиться; укладення трудового договору з найманим працівником.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово надсилались листи відповідачу про постановку на облік, яка платника страхових внесків.

09 жовтня 2007 року відповідачу видано повідомлення про взяття на облік страхувальника за реєстраційний номером 710012005683 в Придніпровській РВД в м.Черкаси ЧОВ ФСС з ТВП.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням для роботодавців становить 2,9 відсотка (з 01.01.2007 р. – 1,5 відсотка згідно зі ст. 93 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік») суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Як зазначає позивач, в порушення вищезазначених норм законів, відповідач з 2002 року по вересень місяць 2007 року страхові внески не сплачує, встановленої звітності не подає.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою страхових внесків та неподання звітності працівники Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Придніпровської районної виконавчої дирекції в м. Черкаси намагались провести перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків (лист від 20.01.2009 р. №17/03-108), але як, зазначає позивач, відповідачем не допущено працівників Фонду для проведення перевірки.

Представник відповідача зазначає, що в січні 2004 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Черкаською організацією «Солідарні профспілки Черкащини» укладено Договір-доручення № 1026/933, відповідно до якого він зареєстрований як платник зборів на соціальне страхування в профспілковій організації «Солідарні профспілки Черкащини» і сплачує страхові внески до цієї організації.

Суд спростовує вказане твердження відповідача і зазначає, що збір та акумуляція внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» належить до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Частина 5 статті 10 зазначеного Закону зазначає, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Аналізуючи вказаний Закон, суд зазначає, що профспілкові організації не є робочими органами Фонду, а отже не мають права на збір та акумуляція внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням і відповідно не можуть брати на облік страхувальників, які є платниками страхових внесків.

З метою з’ясування фонду оплати праці суб’єктів підприємницької діяльності, які в порушення чинного законодавства сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності до профспілкових організацій, виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена звірка з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань стосовно цих суб’єктів, що підтверджується листом від 12.01.2008 р. № 02-26-43. В результаті звірки отримані дані за 2002 – 2006 роки та за 9 місяців 2007 року.

Згідно отриманих даних загальна сума виплат, на які нараховуються страхові внески становить: за 2003 р. – 8823 грн. 03 коп., за 2004 р. – 78175 грн. 02 коп., за 2005 р. – 207352 грн. 50 коп., за 2006 р. – 726072 грн. 82 коп. та за 9 місяців 2007 р. – 625434 грн. 79 коп.

На вказані суми позивачем розраховані страхові внески, що складають 47203 грн. 07 коп., де за 2003 рік розмір страхових внесків, що підлягають сплаті становить 299 грн. 98 коп., за 2004 р. – 2657 грн. 95 коп., за 2005 р. – 207352 грн. 50 коп., за 2006 р. – 726072 грн. 82 коп. та за 9 місяців 2007 р. – 12508 грн. 69 коп.

На твердження представника відповідача про порушення строків звернення до суду про стягнення страхових внесків, суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати страхових внесків та вважає обґрунтованим право позивача вимагати на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 47203 грн. 07 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити  повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18016, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, код 21355026) заборгованість по страхових внесках в розмірі 47203 (сорок сім тисяч двісті три) грн. 07 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 19 лютого 2010 року