Судове рішення #7880212

Категорія статобліку 2.19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року                                        справа №   2а- 600/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  у складі:

    головуючого судді:     – Дадим Ю.М. (доповідач),

    суддів         – Божко Л.А., Семененка Я.В.,

       

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  від 16 жовтня 2009 року  у справі № 2а-600/09 за позовом ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  від 16 жовтня 2009 року , якою частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська донарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримані нею суми пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська вважає постанову суду в частині задоволених вимог неправомірною, винесеною з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом не досліджено те, що визначення мінімального розміру пенсій за віком наведено лише в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

 Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська наголошує на тому, що питання величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитини війни», у самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено.

Стосовно задоволення судом вимог позивача у  2008 році, апелянт, посилаючись на п. 8 постанови від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» вважає, що розмір підвищення до пенсії встановлено зазначеною постановою.

Позивач своїм правом на оскарження судового рішення не скористався, що позбавляє суд апеляційної інстанції переглянути постанову в частині незадоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2   має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 12).

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV (пункт 17 ст. 77). Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» п. 17 ст. 77 виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, такий порядок  у 2006 році не був визначений.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу надбавки до пенсії за 2006 рік.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Частиною 3 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (із змінами) встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

З урахуванням наведених обставин, районний суд обґрунтовано зобов’язав відповідача зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2   підвищення пенсії, згідно статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки з 01.01.2008 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачам в розмірі 47 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

До набрання законної сили рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачам як дітям війни за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З урахуванням наведених обставин, районний суд обґрунтовано зобов’язав відповідача зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2   підвищення пенсії, згідно статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.

    Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що постанова районного суду відповідає вимогам закону, підстави для її скасування відсутні.

    Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська – залишити без задоволення.

            Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  від 16 жовтня 2009 року  у справі № 2а-600/09 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту винесення  та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                                 Ю.М. Дадим

Суддя:                                     Л.А. Божко

Суддя:                                 Я.В.Семененко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація