Категорія статобліку 2.31
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року справа № 2а-45/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Семененко Я.В. , Нагорна Л.М.,
при секретарі Мартиросян М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати позивачці допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити позивачці допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, Суд першої інстанції прийняв постанову, не врахував, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 набрало силу з 09.07.2007 року, та не має зворотної сили, окрім того, його дія втратила силу 31.12.2007 року. Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки не було внесено зміни до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» і не були збільшені видатки на виплати соціальної допомоги. Також вказував, що ст..56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлене, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі , що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необгрунтованного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку оскільки, з гідно абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Таким чином, після прийняття рішення Конституційним судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок допомоги позивачу у розмірах, передбачених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" . Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів .
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність з 09 липня 2007 року.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року, проте, незважаючи на втрату чинності цими статтями, відповідач здійснював нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, в порядку та у розмірах, встановлених п.14 ст. 71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані з 09.07.2007 року неконституційними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі дії відповідача з 09 липня 2007 року по 31 грудня року, включно, дійсно є протиправними.
Отже, за викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню. А постанова суду Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року не підлягає скасуванню.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст..205, ст..206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради – залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі .
Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2009 року.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Судді: Я.В. Семененко
Л.М. Нагорна