Категорія статобліку 2.31
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року справа № 2а-64/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Семененко Я.В. , Нагорна Л.М.,
при секретарі Мартиросян М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 25 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 25 червня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача виплатити на користь позивачці недоотриману допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1989 грн. 90 коп.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, Суд першої інстанції прийняв постанову, не врахував, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 набрало силу з 09.07.2007 року, та не має зворотної сили, окрім того, його дія втратила силу 31.12.2007 року. Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки не було внесено зміни до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» і не були збільшені видатки на виплати соціальної допомоги. Також вказував, що ст..56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлене, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі , що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необгрунтованного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Частково задовольнивши позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку оскільки, з гідно абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Таким чином, після прийняття рішення Конституційним судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок допомоги позивачу у розмірах, передбачених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" . Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів .
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність з 09 липня 2007 року.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року, проте, незважаючи на втрату чинності цими статтями, відповідач здійснював нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, в порядку та у розмірах, встановлених п.14 ст. 71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані з 09.07.2007 року неконституційними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі дії відповідача з 09 липня 2007 року по 31 грудня року, включно, дійсно є протиправними.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог за період з січень 2008 року по грудень 2008 року виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд першої інстанції у цьому випадку дійшов вірного висновку, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про Державний бюджет України» вказана допомога в даному разі була нарахована та сплачена в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн. Положення даного Закону в цій частині неконституційними не визнавалися та діяли у часі в січні 2008 року. Тому в задоволенні позовних вимог в стягненні з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень – грудень 2008 року судом першої інстанції було правильно відмовлено. Відповідно, правильно відмовлено позивачці в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача за 2008 рік незаконними, оскільки відповідач здійснював виплати державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.
Що стосується виплат допомоги по догляду за дитиною за період з 01 січня 2009 року по 26 грудня 2009 року, то суд першої інстанції також дійшов правильного висновку з цього приводу, оскільки відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. На дійсний час є чинним порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 . Відповідно до пункту 22 зазначеного Порядку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Норми статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" на дійсний час є чинними, визнані неконституційними не були, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2009 року по 26 грудня 2009 року 2009 року задоволенню не підлягають. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Отже, за викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню. А постанова Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 25 червня 2009 року не підлягає скасуванню.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст..205, ст..206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у м.Кривий Ріг ради – залишити без задоволення.
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 25 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі .
Повний текст ухвали було виготовлено 26 листопада 2009 року.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Судді: Я.В. Семененко
Л.М. Нагорна