Справа 22-ц-3617/2006 р.                                                                      Головуючий 1-інстанції:

Бережна                  Н.М.

Категорія: відшкодування шкоди                                                           Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2006 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

судців:                - Трішкової І.Ю.,Бездітко В.М.,

при секретарі  - Супрун О.А., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові   цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування мора­льної шкоди, посилаючись на те, що відповідач 16.06.2003 р. внаслідок пустощів спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. В зв'язку з цим у позивачки погіршився стан здоров'я, вона була змушена звертатись за медичною допомогою, їй була зроблена операція голови, вона довгий час страждала від зміни своїй зовнішності, відбулися значні зміни у звичайному способі життя. Травма позбавила її можливості займатися спортом, допомагати матері, вона була позбавлена права вибору в навчанні після закінчення шкоди. Пози­вачка просила стягнути на її користь 30000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, підтвердивши, що її син дійсно спричинив позивачці тілесні ушкодження по необережності. Від кримінальної від­повідальності відповідач був звільнений за амністією. Позивачка в зв'язку з травмою знаходи­лась в лікувальному закладі недовгий час, інвалідом не стала, навчається у вищому навчальному закладі. Суму відшкодування в розмірі 30000 грн. вважає надмірно завищеною.

Крім того, відповідач має тяжке матеріальне становище. Він є студентом, одержує стипен­дію, батьки не можуть надати допомогу в відшкодуванні шкоди. Тому представник відповідача просить з урахуванням матеріального становища знизити розмір відшкодування до 3000 грн.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12 травня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволений частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 5000 грн. моральної шкоди, а на користь держави судовий збір в сумі 250 грн. та витрати з інфо­рмаційно-технічного забезпечення в розмірі 7 грн.50 коп

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що суд не врахував всі обставини при визначенні розміру моральної шкоди.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази та дана їм належна оцінка та згідно встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст..ст. 10,11,60,212,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 16.06.2003 р. ОСОБА_2 внаслідок пустощів спричинив ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження,   що небезпечні для життя в момент їх спричинення, в зв'язку з чим йому було пред'явлено обвинувачення за ст. 128 КК України - необ­ережне тяжке тілесне ушкодження. Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 10.11.2003 р. відповідач був звільнений від покарання внаслідок акту амністії.

Суд обгрунтованно встановив, що діями відповідача ОСОБА_1 спричинена моральна шкода.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходив з обставин справи, сту­пеню тяжкості моральних страждань позивачки, суті негативних змін, що стались в житті пози­вачки, час, необхідний для відновлення 'її звичайного стану, тому відшкодування моральної шко­ди в розмірі 5000 грн. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для зміни чи скасу­вання рішення не має.

Керуючись ст..ст.З03,307,308,314, ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 травня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосеред­ньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.