Справа 22-ц-3019/2006 р.                                                                           Головуючий

1-їінстанції:Омельченко Н.І.

                                                      Категорія: житлові                                                                                  Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2006 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Овсянікової А.І.,

судців:                -Трішкової І.Ю., Бездітко В.М.,

при секретарі - Супрун О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-я особа ВГІРФО Московського РО ХГУ УМВДУ в Харківській області про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселенні, вселенні та анулюванні реєстрації та по зустрічному позову ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Московського району м.Харкова, ОСОБА_2, 3-я особа: Відділ опіки та піклування Москов­ської районної ради м.Харкова про виключення майна з опису та визнання права власності на 2/3 частини квартири, про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів, ви­требування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1., 3-я осо­ба ВГІРФО Московського РО ХГУ УМВДУ в Харківській області про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселенні, вселенні та анулюванні реєстрації, посилаючись на те, що вона є власником однокімнатної АДРЕСА_1 в м.Харкові на підставі свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів від 11.02.2005 р.

Спірна квартира була конфіскована у ОСОБА_3 на користь держави на підставі ви­року Апеляційного суду Харківської області від 24.02.2002 р.

Відповідачка ОСОБА_1. разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 самовільно користуються спірною квартирою, відмовляються добровільно виселитись з квартири та зня­тися з реєстрації.

Зустрічний позов ОСОБА_1. не визнала, посилаючись, що вона придбала спірну квартиру з прилюдних торгів 11.02.2005 р. на законних підставах, з цього часу ОСОБА_1. втратила право користування цією квартирою.

ОСОБА_1. основний позов не визнала, подала зустрічний про виключення майна з опису та визнання права власності на 2/3 частини квартири, про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про при­дбання квартири з прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що при проведенні опису спірної квартири в рахунок конфіскації майна на підставі вироку відносно її чоловіка ОСОБА_3 були грубо порушені її права та права не­повнолітньої дочки ОСОБА_4 При цьому відповідачка посилалась на те, що спірну кварти­ру вона отримала на підставі ордеру НОМЕР_1 від 03.09.1992 р.. В 1996 р. від шлюбу з ОСОБА_3 народилась дочка ОСОБА_4. В 1997 р. спірна квартира була виведена з числа службових. В

1998 р. вона прописала в квартиру чоловіка, який приватизував квартиру. Але вважає, що за­значена квартира є об'єктом сумісної власності, тому їй належить 1/2 частина спірної кварти­ри. Ні відповідачка, ні її чоловік не був сповіщений про те, що квартира описана та продаєть­ся з прилюдних торгів, тому вони були позбавлені права захисту майнових інтересів шляхом подачі заяви до суду.

Крім того, вважає, що відповідно до вироку суду опису та конфіскації підлягало лише майно її чоловіка, її частка квартири не могла бути конфіскована.

З 1992 р. вона постійно проживає в спірній квартирі, дочка навчається за місцем зна­ходження квартири, іншого житла не має.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_2 заперечував, посилаючись на те, що його квартира протиправно була виставлена на прилюдні торги, оскільки він не знав, що квартира була описана та виставлена на торги, вважає квартиру спільним майном по­дружжя, зустрічні вимоги своєї дружини підтримує повністю.

Представник Державної виконавчої служби Московського району м.Харкова проти по­зовних вимог ОСОБА_1. заперечував, посилаючись на те, що опис, конфіскація майна та проведення прилюдних торгів були виконані на підставі чинного законодавства. 17.05.2004 р. державним виконавцем був складений акт опису та арешту майна, проведена експертиза вар­тості квартири. Висновок експертизи був направлений ОСОБА_3, який не надіслав своїх зауважень щодо дій виконавця.

Крім того, на спірну квартиру був накладений арешт ще слідчим під час попереднього слідства відповідно протоколу від 27.04.2001 р. і квартира передана на відповідальне збері­гання дружині ОСОБА_1. Остання до суду не зверталась.

Представник 3-ї особи Відділу опіки та піклування Московської районної ради м.Харкова просили задовольнити вимоги ОСОБА_1. з тих підстав, що спірна квартира є єдиним місцем проживання неповнолітньої дитини.

Представник ВГІРФО Московського РО ХГУ УМВДУ в Харківській області в судове засідання не з'явився, просив слухати справу в його відсутність.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 15 березня 2006 р. задоволений позов ОСОБА_2

Усунені перешкоди в користуванні АДРЕСА_1 м.Харкова. ОСОБА_1. виселена з зазначеної квартири з усіма проживаючими з нею осо­бами. ОСОБА_2 вселена в ту ж квартиру.

ВГІРФО Московського РО ХГУ УМВДУ в Харківській області зобов'язане зняти з ре­єстраційного обліку неповнолітню ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 м.Харкова..

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду і передати справу на новий розгляд, посилаючись на те, що рішенням суду порушені права неповнолітньої ди­тини, єдиним місцем проживання якої є спірна квартира. При цьому апелянт посилалась на те, що їй було невідомо про опис та арешт квартири під час попереднього слідства. Дізналась про це тільки після продажу квартири, хоча у неї було право оскаржити дії виконавця чи подати позов про виключення майна з описи, т.я. вважає, що квартира є спільною власністю по­дружжя. Суд дав неправильну оцінку наданим доказам . Обставини, що мають значення для справи і які суд вважав встановленими, в рішення суду не доведені.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, визначені правовідносини сторін та закон, їх регулюючий, і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст..ст. 10,11,60.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Апеляційного суду Хар­ківської області від 24.04.2002 р. ОСОБА_3 засуджений за ст.ст.93 п."а", 142 ч.3 КК Укра­їни до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

В зв'язку з виконанням вироку суду державним виконавцем був накладений арешт на все майно боржника, у тому числі на належну йому однокімнатну АДРЕСА_1 в м.Харкові. Зазначена квартира була власністю засудженого на підставі свідоцтва про право власності від 01.08.98 р.

Судом ретельно перевірені доводи ОСОБА_1. про спільну власність на спірну ква­ртиру і обгрунтованно встановлено, що ОСОБА_3 отримав право власності на квартиру в процесі приватизації, таким чином, зазначена квартира не може бути власністю подружжя, оскільки в приватизації квартири приймав участь тільки ОСОБА_3 Законних підстав для визнання права власності на частину спірної квартири за ОСОБА_1. судом не встановле­но. З цих же підстав суд правильно визначив, що підстав для виключення майна з опису не має, оскільки ОСОБА_1. не має права власності на спірну квартиру.

Також судом не встановлено порушень чинного законодавства щодо проведення при­людних торгів. Дії державного виконавця при проведення опису, арешту та прилюдних торгів спірної квартири відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження", Тим­часовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.100 р. №68/5. Учасни­ки виконавчого провадження, а саме ОСОБА_3. дії державного виконавця не оскаржував, вимог про визнання прилюдних торгів недійсними не заявляв.

При таких обставинах суд дійшов правильного висновку про те, що позивачка ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної квартири на підставі Свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів від 11.02.2005 р.

Відповідно до положень ст.48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбав­ленням володіння.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1. та її неповнолітня дитина ОСОБА_4 є членами сім'ї колишнього власника.

Оскільки права членів сім'ї колишнього власника є похідними від прав власника, то з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втра­чають право користування цим приміщенням.

Таким чином, суд обгрунтованно прийшов до висновку про необхідність усунення пе­решкоди в користуванні АДРЕСА_1 м.Харкова, виселив ОСОБА_1. з зазначеної квартири з усіма проживаючими з нею особами, а ОСОБА_2 вселена в ту ж квартиру.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для зміни чи скасування рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:                                  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 березня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верхо­вного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.