Справа №22-ц- 3416/2006р.                                 Головуючий 1-ї інстанції: Донець О.В.

Категорія: наказне провадження                            Доповідач: Пшенічна Л.В.

УХВАЛА            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2006р.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Харківської області в складі:                                                                                                      головуючого судд  - Пшенічної Л.В.                                                                                                             суддів колегії            - Яцини В.Б., Солодкова А.А.

при секретарі          - Шевченко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2006р.

по справі  за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В позові ОСОБА_2 посилався на те, що він є власником 10/100 частини АДРЕСА_1 в м. Харкові. Ця квартира є комунальною. В цій квартирі проживає і відповідачка, яка зайняла та перепланувала підсобне приміщення - кухню, чим позбавила його права користуватися кухнею. Крім цього загородила евакуаційний вихід. У зв'яку з неможливістю користуватися кухню, він змушений разом з сім'єю орендувати інше приміщення. Діями від повідки йому заподіяно матеріальну шкоду у сумі 1000 грн., витрати по сплаті орендованого житла та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно відповідачки, яке знаходиться за адресою м. Харків, АДРЕСА_1

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.05.2006 року суд задовольнив заяву позивача і наклав арешт на належне ОСОБА_1 майно, що знаходиться за вищевказаною адресою. Ухвалу суду виконано та накладено арешт на АДРЕСА_1 в м. Харкові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на те, що у суду першої інстанції не було доказів того, відповідач займає підсобне приміщення. Суд прийняв до уваги доводи позивача, які ґрунтуються на припущеннях. Накладання арешту на квартиру відповідача є не співмірним   заявленому позову. Ухвалою про забезпечення позову порушені права власника, так як власник безпідставно позбавлений права розпоряджатися своєю власністю.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.151 ЦПК України, суд може забезпечити позов, але забезпечення позову повинно випливати із суті заявлених позовних вимог.

Ці засоби застосовуються з метою гарантування виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 11000 грн.

Забезпечуючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити у подальшому виконання рішення, а тому і заборонив відчуження спірної квартири.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, при вирішенні питання про забезпечення позову, правильно дійшов висновку про необхідність забезпечити позов вищеописаним способом, тому що заява позивача про забезпечення позову випливає з його позовних вимог.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відносно того, що застосуванні заходи про забезпечення позову є не співмірним, не доведені відповідачкою, не надано доказів про вартість арештованого майна.

Посилання на те, що суд, вказаною ухвалою, порушив право власності відповідачки на квартиру не грунтується на законі.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, не порушують право ОСОБА_1 на арештовану квартиру, а лише обмежують право розпорядження арештованим майном, що передбачено законом.

З огляду на наведене та керуючись ст.303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, п.4 ч.І-314, 315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2006р. залишити без змін

Ухвала набирає законної сили негайно, касаційному оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому розгляду справи.