Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 лютого 2010 року
м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
при секретарі Медяник Л.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору найму, стягнення заборгованості та примусове виселення,-
в с т а н о в и л а :
Дочірнє підприємство житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство звернулось у суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору найму, стягнення заборгованості та примусове виселення.
Позивач зазначав, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
Між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 2 лютого 2007 року був укладений договір найму на проживання відповідачки та членів її сім’ї у одній з кімнат будинку.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що Відповідачка не виконує умови договору, а тому просив його розірвати, стягнути заборгованість несплачену відповідачкою та виселити її з членами сім’ї з кімнати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 7 вересня 2007 року та додатковим рішенням цього ж суду від 26 листопада 2009 року стягнуто з відповідачів на користь позивача 3 551 грн. 33 коп. боргу, а в задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову в повному об’ємі.
________________________________________________________________________________
Справа № . 22- 299/10 Номер рядка статистичного звіту : 23
Головуючий у І інстанції :Король Ю.А.
Доповідач : С.В.Павліченко
Відповідачка ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а несплату за користування житлом пояснює відсутністю коштів у неї та членів її сім’ї.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді даного позову не з’ясував жодної обставини, яка має значення для справи та не застосував закон, який підлягав застосуванню в даному випадку.
Зазначені обставини, відповідно до п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і додаткового рішення та постановлення нового рішення.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено наступне.
Дочірнє підприємство житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство та ОСОБА_2 2 лютого 2007 року уклали договір найму жилого приміщення за яким підприємство надало ОСОБА_2 та членам її сім’ї тимчасово строком на 1 рік кімнату НОМЕР_1 у власному будинку АДРЕСА_1 з щомісячною оплатою такого проживання.
Правовідносини сторін в даному випадку регулюються гл. 59 ЦК України
За змістом п. 4.1 даного договору його дія автоматично продовжувалась на кожен наступний рік, у випадку коли жодна з сторін за місяць до його закінчення не попередила іншу про намір розірвати даний договір.
ОСОБА_2 з моменту укладення договору до розгляду справи в суді апеляційної інстанції належно не виконувала встановлених договором обов’язків по оплаті за житло.
Так в 2007 році ОСОБА_2 сплатила за житло лише за два місяці (червень, липень), в 2008 році сплатила менше половини встановленої місячної суми в січні та близько двох з половиною місячних сум в липні, а в 2009 році взагалі коштів за житло не сплачувала.
Заборгованість ОСОБА_2 по сплаті за житло з моменту укладення договору від 2 лютого 2007 року до часу звернення до суду першої інстанції склала 3551 грн. 33 коп. /а.с. 16-17/.
Крім того ОСОБА_2 проживала у кімнаті НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 і до укладення договору від 2 лютого 2007 року і письмово визнала свою заборгованість по оплаті за житло станом на 02.02.2007 року в сумі 9841 грн. 68 коп., яку зобов’язалась погасити до 1 лютого 2009 року /а.с.15/.
Зазначені обставини сторнами не заперечуються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 825 ЦК України договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк.
Договором укладеним між сторонами більш тривалий строк не встановлений.
ОСОБА_2 не сплачувала наймодавцю за житло більше шести місяців.
Зважаючи на наведене, вимога позивача про розірвання договору найму житла підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 826 ЦК України, яка встановлює правові наслідки розірвання договору найму житла, у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Отже, вимога позивача про виселення відповідачів із кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.
Також, відповідно до ст. 526, 820 ЦК України, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 12 178 грн. 29 коп. заборгованості по сплаті за житло, яка надавши відповідну розписку та уклавши договір взяла на себе зобов’язання по оплаті за користування кімнатою.
Доводи відповідачки ОСОБА_2 про те, що причиною невиконня умов договору є відсутність коштів не можна брати до уваги, оскільки укладений між сторонами договір та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, подібних застережень не містить.
Керуючись ст.526, 820, п.1 ч.2 ст. 825, ст. 826 ЦК України ст. ст. 217, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-
р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 вересня 2007 року та додаткове рішенням цього ж суду від 26 листопада 2009 року скасувати.
Позов Дочірнього підприємства житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства житловий комплекс № 1 ЗАТ Житлово-побутове підприємство 12 178 (дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 29 коп. заборгованості за договором найму житла.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла.
Відстрочити виконання рішення про виселення до 15 квітня 2010 року.
Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді