Справа №  2-65/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року Чернігівський  районний  суд  Чернігівської області у  складі :                                                                                                  

головуючої судді – Майбороди С.М.,

при секретарях –     Головач О.М., Халимон Т.Ю.

з  участю  позивачки  ОСОБА_1  

відповідача                  ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в м.Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила виселити ОСОБА_2 з житлового будинку № 48 по вул. Чернігівській в смт. Олишівка, що належить їй на праві власності, за неможливістю спільного проживання, без надання іншого житлового приміщення, мотивуючи свої вимоги тим, що останній систематично порушує правила співжиття, постійно вчиняє сварки, погрожує фізичною розправою, лається брутальною лайкою, негативно пливає на розвиток та виховання дітей.

В судовому засіданні  позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовні заяві, пояснивши, що дозволила відповідачу проживати у своєму будинку та уклала з ним договір найму житлового приміщення з метою його прописки у даному житловому будинку. Домовленостей щодо сплати комунальних послуг при укладенні договору найму у них не було. З березня 2009 року вона не проживає у своєму будинку, а мешкає разом з дітьми  у батька по вул. Газопроводів,13, в цьому ж населеному пункті, оскільки з відповідачем неможливо спільно проживати.  

      Відповідач під час судового засідання 22.12.2009 року позов не визнав, пояснивши, що іншого житла не має та ніяких перешкод в проживанні позивачки він не чинить, а остання сама поїхала проживати до батька і вони домовились, що вона буде жити у батьків, а він залишиться у будинку по вул. Чернігівській,48. Сварки у них останнім часом виникають в приводу того, що позивачка не дозволяє бачитись з дитиною.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.  

      Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 вересня 2002 року, який зареєстровано в бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 має у власності житловий будинок по вул. Чернігівській,48 в смт. Олишівка Чернігівського району, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні. ( а.с.7)

     Згідно довідки Олишівської селищної ради ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с.8)

     09 лютого 2005 року між сторонами було укладено договір найму жилого приміщення за адресою смт. Олишівка, вул. Чернігівська,48 без визначення строку укладення. (а.с.24)

    Як вбачається з відмовного матеріалу від 17.05.2008 року ЖРЗПЗ № 1455 до райвідділу 17.05.2008 року надходило повідомлення від ОСОБА_1 з приводу погроз фізичною розправою ОСОБА_2 22.05.2008 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, якою встановлено, що 16.05.2008 року між сторонами по справі виникла сварка, вході якої ОСОБА_2 вів себе агресивно та намагався битись. ОСОБА_2 винесено протокол офіційного застереження про недопустимість погроз та фізичної розправи відносно ОСОБА_1

    В відмовному матеріалі від 09.01.2009 року ЖРЗПЗ № 56 зазначається про надходження повідомлення від ОСОБА_3 та виникнення неприязних відносин з останнім. 15.01.2009 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України.

    З оглянутих в судовому засіданні відмовних матеріалів ЖРЗПЗ № 975 та  ЖРЗПЗ № 1881 вбачається виникнення між сторонами конфліктних ситуацій з приводу проживання позивачки разом з дітьми у будинку свого батька ОСОБА_3 та намаганням відповідача по справі бачитись зі своїм сином .

    Відповідно до статті 157 Житлового кодексу України, на яку посилається позивачка, членів сім»ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статі 116 Житлового кодексу України.

 За змістом частини 1 ст. 116 Житлового кодексу України , якщо наймач, члени його сім»ї  або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ним в одному будинку, а заходи запобігання і громадського спливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

     З досліджених матеріалів справи не вбачається систематичного порушення правил співжиття з боку відповідача, оскільки сварка, яка виникла між сторонами по вул. Чернігівській,48 мала місце тільки 16.05.2008 року. В інших випадках мали місце конфліктні ситуація з батьком позивачки та з приводу проживання останньої з дітьми за іншою адресою.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення, або обмежений у праві користування ним, інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Судом не встановлено неправомірності вселення відповідача у спірний будинок, крім того, як пояснила позивачка, вона дозволила проживати ОСОБА_2 у своєму будинку та уклала з ним договір найму, а отже суд вважає, що між сторонами виникли та існують правовідносини найму жилого приміщення,  у відповідності до ст. 158 Житлового кодексу України.

    Відповідно до положень ч.3 ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові, може бути розірвано на вимогу наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання наймодавця та членам його сім»ї, за умови попередження наймача про розірвання договору за три місяці. Крім того, частиною 4 даної статті передбачено можливість розірвання договору найму жилого приміщення , якщо наймач систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематично порушує правила співжиття і робить при цьому неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі чи одному будинку, а також в разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги. Саме такий порядок виселення наймача визначений законом, і лише за умови його дотримання можливе виселення.

    У відповідно до ст. 60 ЦПК України обов»язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Позивачкою не надано відповідних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, які  можуть бути підставою для виселення наймача, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

    Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги щодо виселення відповідача з житлового будинку № 48 по вул. Чернігівській в смт. Олишівка за неможливістю з ним спільного проживання без надання іншого житлового приміщення задоволенню не підлягають.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  ст.ст. 9, 65, 116, 150, 156, 157, 158, 168 Житлового Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

     В задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                           С.М.Майборода  

Справа №  2-65/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

( вступна та резолютивна частини)

28 січня 2010 року Чернігівський  районний  суд  Чернігівської області у  складі :                                                                                                  

головуючої судді – Майбороди С.М.,

при секретарях –     Головач О.М., Халимон Т.Ю.

з  участю  позивачки  ОСОБА_1  

відповідача                  ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в м.Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання , -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов»язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Відповідно до ст.209 ЦПК України викладення повного рішення суду відкладається на 5 днів до 02 лютого 2010 року.

        Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  ст.ст. 9, 65, 116, 150, 156, 157, 158, 168 Житлового Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

     В задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                           С.М.Майборода