ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року № 2а-2391/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А-1215 підполковника Генова Бориса Анатолійовича, голови комісії полковника медичної служби Ілляшенка Ю.М., начальника клініки психіатрії полковника медичної служби Остапова Ю.М. про поновлення на посаді та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
01.09.2009 року ОСОБА_1 звернулося з адміністративним позовом до командира військової частини А-1215 підполковника Генова Бориса Анатолійовича, голови комісії полковника медичної служби Ілляшенка Ю.М., начальника клініки психіатрії полковника медичної служби Остапова Ю.М. про поновлення на посаді та стягнення коштів. Позовні вимоги мотивував тим, що його незаконно звільнено з лав Збройних сил України.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 23.04.2007 року підписав контракт про проходження військової служби у ЗСУ. 20.03 .2008 року звільнений з військової служби з посади водія господарського відділення зенітного ракетного підрозділу. Вважає наказ про звільнення незаконним, просить поновити на займаній посаді. Крім того просить стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.03.2008, стягнути моральну шкоду, компенсувати витрати пов’язані з поновленням на службі та компенсувати витрати на дорогу.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, військова частина А1215 та А-3306 подали суду заперечення проти позову. Згідно заперечень позовні вимоги не визнають, вважають, що позивач звільнений з військової служби на законних підставах, просять в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як було встановлено, 23.04.2007 року ОСОБА_1 підписав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини А-1215 підполковника Генова Б.А про проходження військової служби у Збройних Силах України.
Згідно п. 6 ст.1 ЗУ “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” громадяни України повинні бути придатним за станом до військової служби.
За розпорядженням командира військової частини А-1215 для визначення ступеня придатності до військової служби 06.03.2008 року військово-лікарська комісія ВМКЦ Північного регіону провела огляд солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 За результатами проведеного огляду військово-лікарською комісією прийнято висновок про непридатність ОСОБА_1 до проходження військової служби в ЗС України. Судом встановлено, що даний висновок позивачем не оскаржувався.
У відповідності до п.п. б п.6 ст.26 ЗУ “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України припиняється (розривається), а військовослужбовці звільняються із лав Збройних сил України – за станом здоров’я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Як вбачається із свідоцтва про хворобу №325 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 визнаний непридатним до проходження військової служби в Збройних силах України.
Оскільки висновок не оскаржений, має законні підстави для звільнення з військової служби контрактом ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що наказ командира військової частини А-1215 є правомірним, позовна вимога не ґрунтується на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягає.
Оскільки вимога позивача щодо вирішення публічно-правового спору відхилена, пов’язані з нею вимоги щодо стягнення коштів до задоволення не підлягають.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволення позову слід відмовити
На підставі п.п.6 п.6 ст.26 ЗУ “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів, з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження постанови, після чого протягом двадцяти днів – апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова в повному обсязі буде складена 26.10.2009 року.
Суддя В.Д. Гундяк