Справа № 22Ц- 2975/2008
Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.
Категорія
Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Мережко М. В.,
суддів: Гуль В.В., Волохова Л.А.,
при секретарях Рудзінській А.С. , Терех Т.В., Бобку О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
встановила:
У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про поділ спільно нажитого з відповідачем майна подружжя за період шлюбу з 09.09.1996 року по 27.09.2005 року, в якому із змінами від 10.04.2008 року остаточно просив суд відступити від засад рівності часток подружжя та виділити йому земельну ділянку площею 0, 0823 га, вартістю 536 081 грн., яка знаходиться по АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0, 0822- га, вартістю 535429, 12 грн., яка знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, вартістю 1 042 149, 00 грн., що знаходиться на ній та збудований за особисті кошти позивача, отримані від реалізації нерухомого майна, право власності на яке було набуте до шлюбу.
Відповідачу виділити двокімнатну квартиру по АДРЕСА_4, загальною площею 87, 7 кв.м. , вартістю 1 226 226, 00 грн.
Обґрунтовуючи збільшення частки майна позивач посилається на те, що спільне проживання сторін неможливе, а місце проживання малолітнього визначене з позивачем, який повністю матеріально забезпечує дитину. А також просив врахувати те, що відповідач протягом шлюбних відносин не дбала про виховання та матеріальне забезпечення дитини, зловживала .алкогольними напоями, витрачала спільне майно на шкоду інтересам сім'ї та не сплачувала аліменти, стягнуті з неї рішенням суду.
Відповідач звернувся із зустірчним позовом, в якому остаточно просила виділити їй земельну ділянку площею 0, 0823 га, вартістю 426, 03 грн., яка знаходиться по АДРЕСА_2 та присудити позивачу компенсацію 1/2 вартості земельної ділянки.
Виділити позивачу за зустрічним позовом земельну ділянку площею 0, 0822 га, вартістю 535 429, 12 грн., яка знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, що знаходиться на ній, оскільки земельна ділянка та збудований на ній будинок придбані за особисті кошти ОСОБА_3, у розмірі 5 000 доларів США отриманих у дар від подруги ОСОБА_4 та від продажу власної квартири в м. Москва.
А також поділити грошові.кошти в розмірі 1/2 на рахунку в сумі 36 000 грн., що знаходиться у Всеукраїнському Акціонерному банку "ВаБанк".
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2008 року первісний та зустрічний позови задоволено частково та
якщо, з нею проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2007 року та 10 липня 2007 року, що набрали законної сили, у справах № 22-ц-1398/2007, № 22-4515/2007, встановлено той факт, що не підлягає доказуванню у цій справі про те, що під час спільного подружнього життя сторони у справі жили однією сім'єю, позивачка не працювала, єдиним джерелом доходу була підприємнийцька діяльність ОСОБА_2, в тому числі і створення ним господарських товариств. Від доходу отриманого від цієї діяльності і існувала сім'я, була придбана нерухомість, утримувалася дружина і неповнолітня дитина. Саме за рахунок коштів отриманих, в тому числі, і в результаті відчуження частини сумісного майна подружжя, сама позивачка і утримувалася.
А також встановлено, що ОСОБА_3 доглядом за дитиною та домашнім господарством не займалась, вела паразитичний образ життя та зловживала спиртними напоями.
Відповідно до рішень Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2006 року, справа № 2-657-2/06, Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.08.2008 року, справа № 2-32/08, встановлено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 з його батьком ОСОБА_2 та на підставі рішення суду з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання сина.
Таким чином, з викладеного вбачається, що ОСОБА_3 не виконувала батьківського обов'язку по вихованню, обов'язку по матеріальному забезпеченню сім'ї.
Крім того, судом встановлено, що дитина сторін 1996 року народження проживає з ОСОБА_2, який забезпечує її виховання та матеріальне забезпечення, якого недостатньо для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини.
Враховуючи те, що саме за таких істотних обставин ОСОБА_2 наполягав збільшити його частку в спільному майні подружжя, колегія суддів вважає, що є достатні підстави, передбачені законом для збільшення частки у спільній сумісній власності на користь позивача за первинним позовом,
Виходячи із засад розумності, колегія суддів вважає за доцільне спільне майно подружжя поділити та виділити ОСОБА_2 2/3 частин всього майна, відповідно ОСОБА_3 1/3.
Двокімнатна квартира по АДРЕСА_4, загальною площею 87, 7 кв.м. є об'єктом незавершеного будівництва, тому не є об'єктом спільного майна подружжя і поділу її в натурі відповідно до часток кожного з подружжя не підлягає.
ОСОБА_3 в судовому порядку поставлено питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, на її думку неподільної речі, до яких застосовується положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок
суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може маги місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом ( ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Таким чином, оскільки спірні речі є нерухомим майном, які підлягають поділу, а вказана вище норма, у даному випадку, не застосовується до виниклих правовідносин, при цьому, виникнення права приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, на земельну ділянку площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, що знаходиться на ній в порядку, передбаченому ст. 60 ЦПК України, не доведено позивачем за зустрічним позовом, а також не доведено і наявність розрахункового рахунку, на якому обліковуються кошти, вимоги ОСОБА_3 не грунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.
розподілено земельну ділянку площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0, 0822 га, яка. знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, що знаходиться на ній, двокімнатну квартиру по АДРЕСА_4, загальною площею 87, 7 кв.м. , між сторонами в рівних частках по 1/2 частині кожному. В іншій частині задоволення вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, оскільки суд не дав належної оцінки істотним для справи обставинам, які є підставою для відступлення від засад рівності та зробив невірний висновок щодо спірного майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, через порушення судом норм процесуального та неправільним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову про поділ майна подружжя суд першої інстанції виходив з того, що усе спірне майно є спільним майном подружжя, тому поділив його в рівних частках.
Проте, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, оскільки при вирішенні справи суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм матеріального права виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у шлюбних стосунках сторонами перебували з 09.09.1996 по 27.09.2005 року.
Право власності на земельну ділянку площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.1996 року.
Право власності на земельну ділянку площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.1996 року та 26.08.1999 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будинок, який на ній знаходиться, що згідно техничного паспорту від 11.03.2005 року має 265 метрів квадратних, з яких 67, 3 жітлової площі,
Двокімнатна квартира по АДРЕСА_4, загальною площею 87, 7 кв.м. є об'єктом незавершеного будівництва.
Таким чином, судом встановлено, що спільним майном подружжя є земельна ділянка площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, земельна ділянка, площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, загальною площею 265 метрів квадратних що знаходиться на ній є об'єктами спільної сумісної власності подружжя.
Порядку поділу майна між сторонами не досягнуто, доказів домовленості між ними про розмір часток щодо, майна, яке є спільною сумісною власності не, не має. Шлюбний договір не укладався.
Відповідно до ст. 71 ч. 1, ст. 70 ч. 2, З СК України частки майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є рівними і таке майно ділиться між ними в натурі, якщо при вирішенні спору про поділ майна суд не відступить від засад рівності часток подружжя враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, які мають, істотне значення, зокрема, якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена
В порядку, передбаченому ст. 60 ЦПК України, не доведено також і виникнення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, на земельну ділянку площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 та житловий будинок, що знаходиться на ній,
З наданих суду доказів вбачається, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 20.11.1996 року, власність набута ОСОБА_2 до шлюбу - квартира АДРЕСА_1 була відчужена ним всього за 200 гривень.
За належну йому відчужену власну земельну ділянку № 187 в СТ "Ветеран Війни" згідно договору завдатку від 03.03.1996 року ним, та його батьком отримано на двох 1800 гривень, що істотно не могло вплинути на частку у спільному майні подружжя, домовленості про що взагалі не і снує.
Інших належних чи допустимих доказів суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2008 року - скасувати та ухвалити нове рішення яким виділити
ОСОБА_2 :
2/3 частини земельної ділянки площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2;
2/3 частини земельної ділянки площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3;
2/3 частин будинку, який знаходиться на земельний ділянці площею 0, 0822 га по АДРЕСА_3.
ОСОБА_3 виділити:
1/3 частину земельної ділянки площею 0, 0823 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2; 2/3 частини земельної ділянки.
1/3 частину земельної ділянки площею 0, 0822 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3;
1/3 частину будинку, який знаходиться на земельний ділянці площею 0, 0822 га по АДРЕСА_3.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може
бути оскарженао в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня ухвалення.