№ 2а-97/10/1370
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ
В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
04.01.2010 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним
позовом ОСОБА_1
до заступника прокурора Львівської області по судових справах Лубчука Дмитра Івановича
прокурора Управління прокуратури представництва, захисту інтересів громадян і держави в судах Шумелди Руслани Романівни
про визнання дій, бездіяльності неправомірними
ВСТАНОВИВ:
04.01.2010 року Львівським окружним адміністративним судом отримано за вхідним № 143 адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника прокурора Львівської області по судових справах Лубчука Дмитра Івановича, прокурора Управління прокуратури представництва, захисту інтересів громадян і держави в судах Шумелди Руслани Романівни про визнання дій, бездіяльності неправомірними.
У вказаному позові позивач просить: «Прошу суд визнати Формальну Відписку прокурорів від 13.04.2009 року з Маніпуляціями не по Суті поданої Скарги, як їх неправомірні дії чи бездіяльність відповідно норм ч. 3 ст. 2 КАС України».
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на його заяву – скаргу – повідомлення в порядку ст. 97 КПК України про злочинні дії, йому надано формальну відповідь за № 08-420-96 від 13.04.2009 року, що порушує його законні права та інтереси.
Суд при постановлені ухвали виходить з наступного:
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами.
Згідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно ст. 1 КПК України, призначенням цього ж кодексу є визначення порядку провадження у кримінальних справах.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Згідно ст. 236 КПК України, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим же Кодексом.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини при зверненні в порядку ст. 97 КПК України не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Однак, таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери, відтак вищевказаний позов ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22.09.2009 року у справі № К-9902/09.
Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуді.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 109, 165 КАС України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
до заступника прокурора Львівської області по судових справах Лубчука Дмитра Івановича
прокурора Управління прокуратури представництва, захисту інтересів громадян і держави в судах Шумелди Руслани Романівни
про визнання дій, бездіяльності неправомірними
2. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
3. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.