АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-407  2010 року                               Головуючий у 1-й інстанції  Сосновська Л.І.            категорія  45                                   Доповідач С.А.Кіселик

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

16  лютого  2010 року        

Колегія  суддів  судової   палати  в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : Кіселика С А ,

суддів : Франко В А , Суржика М.М.

при секретарі Ліпкіній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який  діє  в  інтересах  ОСОБА_4  на рішення  Новгородківського районного суду  Кіровоградської області від 15  грудня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства «Червона Калина»  про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В С Т А Н О В И Л А:

 У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до  приватного сільськогосподарського підприємства «Червона Калина» (далі ПСП) про розірвання  договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованої орендної плати.

Посилалася на те, що 25 липня 2003 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років.

Не зважаючи на те, що вона не бажала продовжувати дію договору після закінчення строку його дії, відповідач в судовому порядку визнав договір проводженим.

В період всього часу дії цього договору відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання, передбачені п.3  та п.3.3 договору по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою. Починаючи з 2004 року відповідач сплачував орендну плату не в повному обсязі, а за 2008 рік взагалі  орендну плату не виплатив.

Просила суд у зв'язку з тим, що договірні зобов'язання   відповідачем не виконуються , розірвати договір оренди, укладений з ПСП «Червона Калина»  25 липня 2003 року, стягнути з відповідача на її користь оренду плату за 2008 рік та частково недоплачену орендну плату за 2004-2007 роки, а також судові витрати у справі.

В ході судового засідання  представник  позивача уточнив позовні вимоги і просив суд  розірвати  договір  оренди  та стягнути з відповідача невиплачену орендну плату за  2006 - 2008 роки  в  розмірі  3 006 грн. 19 коп. (а.с.45-46).

Пізніше в судовому засіданні  представник  позивача  просив  розірвати  договір  оренди  та стягнути лише орендну плату за 2007 рік  у  сумі  101  грн. 00 коп.

Рішенням Новгородківського районного суду від   15  грудня 2009 року  в  задоволені  позову  відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про  задоволення позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає   задоволенню  із наступних підстав.

Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст.ст. 12, 14, 19 цього Закону договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації, передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч.2 ст.14 Закону України «Про оренду землі», підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі і в частині розміру орендної плати (ст.ст.16, 21, 25 Закону України «Про оренду землі»).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 25 липня 2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, зареєстрований у  Верблюзькій сільській раді Новогородківського району Кіровоградської області.

Рішенням Новгородківського районного суду   Кіровоградської  області від 13 січня 2009 року, вказаний договір продовжено до 25 липня 2013 року (а.с.8-11).

Відповідно до п.3 договору за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату у розмірі 1,5 проценти від вартості земельної ділянки або в натуральній формі - 2,5 тонни зерна (які можуть бути замінені іншими рівноцінними культурами по еквіваленту , діючому на час розрахунку).

Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше від 1 березня до грудня кожного року (п.3.1. договору).

Пункт 3.3. договору передбачає, що суми платежів, враховуючи невиплачені, підлягають індексації на дату їх виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

Зміни та доповнення до даного договору оренди земельної ділянки не вносились.

Відповідно до ч.1 ст.32  Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі   випадкового знищення чи пошкодження об'єктів оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

 Згідно ч.1 ст.24 Закону  орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач нарахував орендну плату позивачці за  2007  рік в сумі 992 грн. 36  коп.  та  за  2008 рік в сумі 1360 грн. 85 коп.

 Із  нарахованих  сум,  позивачці,  відповідно  до  відомостей (а.с. 63, 64, 65),  за 2007 рік  було  сплачено  орендну  плату  в  сумі  1061 грн. 27  коп., а  за  2008  рік, на  час  подачі  позову  до  суду,  було  сплачено 82  грн. 00 коп. ( а.с. 60,61), і  заборгованість  на  13 квітня 2009  року складала 1278 грн. 85 коп. ( а.с. 24).  

Із  наданої  відповідачем  відомості  на  видачу  орендної  плати  за  землю(пай)  по  ПСП  «Червона калина»  за 2004 -2009 роки ( а.с. 24)  вбачається, що  на  початок  2008 року відповідачем  було  нараховано  до  видачі  ОСОБА_4, разом  із  сумою  заборгованості,  що  мала  місце  на 01.01.2004 року  4627 грн. 90  коп. і  зазначена  сума  була  видана.

Однак,  згідно  висновку  судово – почеркознавчої експертизи  № 2702/02 від  02 жовтня  2009 року  підпис  від  імені  ОСОБА_4 в  платіжній  відомості  ПСП «Червона калина»  за  жовтень 2007  року  на  загальну  суму 7505 грн. 75  коп., в рядку № 71 ( за  суму 101 грн. 50  коп.), виконаний  не  ОСОБА_4, а  іншою  особою.

Будь  яких  належних  та   допустимих  доказів  щодо  надання  ОСОБА_4  іншій  особі  доручення  на  отримання  зазначеної  суми  орендної  плати  суду  не  надано,  а отже  колегія  суддів  дійшла  висновку  щодо  помилковості  висновку  суду  першої  інстанції  про  відмову  у  позові  в частині  стягнення  із  відповідача 101 грн. 00 коп.

Враховуючи  вищенаведене  та  керуючись  частиною 1  статті  11 ЦПК  України  і  діючи  в межах  заявлених позивачкою  вимог,  колегія  суддів  дійшла  висновку  щодо  задоволення  вимоги  про  стягнення  із  відповідача  не отриманої  ОСОБА_4  орендної  плати  за 2007  рік  в сумі 101 грн.00 коп.

Крім  того  беручи  до уваги  той  факт,  що  на  час  подачі  позову  до  суду  відповідач, який  у  відповідності  до  п. 3.1 Договору  оренди  земельної  ділянки  зобов’язався  сплачувати  орендну  плату  протягом  дії Договору  не  пізніше  від  березня  до  грудня  кожного  року,  мав  заборгованість  перед  позивачкою по  сплаті  орендної  плати  за 2008 рік  в  сумі  1278 грн. 85  коп.,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  позов,  в  частині  вимоги  про  розірвання  договору  оренди  земельної  ділянки  підлягає  також  задоволенню  із  наступних підстав.

Відповідно до ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі» як підставу розірвання договору оренди земельної ділянки передбачає невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору.

Згідно умов договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі та у строки, передбачені договором оренди земельної ділянки.

Сукупністю зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів підтверджуються ті обставини, що ПСП «Червона Калина» взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, укладеним з ОСОБА_4 щодо виплати орендної плати за 2007  та 2008 роки не виконало, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону, на яку посилався і позивач, є підставою для розірвання договору оренди.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, є обгрунтованими.

Отримання  позивачкою  заборгованості  по  орендній  платі  за 2008 рік  у  2009  році, вже  після  її звернення  до  суду  за  захистом  своїх  прав,  не  можна  визнати  належним  виконанням  відповідачем  своїх  зобов’язань, а отже  ця  обставина не  може  бути  підставою  для  відмови  в позові.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким  чином  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким  позов  задовольнити.

На підставі ст. 792 ЦК України,  ст.90 ЗК України, ст.ст. 2,12,14,16,19,21,24,25,32  Закону  України  «Про  оренду  Землі» та керуючись ст.ст. 11, 60,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

Апеляційну  скаргу   ОСОБА_3, який  діє  в  інтересах  ОСОБА_4   задовольнити.

Рішення   Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2009 року скасувати  та  постановити  нове  рішення.

Позов  ОСОБА_4  до приватного сільськогосподарського  підприємства  «Червона  калина»  про  розірвання  договору  оренди  земельної  ділянки  та  стягнення  орендної  плати,  задовольнити.

Договір  оренди  земельної  ділянки № 83  від 25  липня 2003  року, укладений  між  ОСОБА_4  та приватним  сільськогосподарським  підприємством «Червона калина», зареєстрований  у Верблюзькій  сільській  раді  Новгородківського  району   30 липня 2003 року, реєстраційний  № 2567 – розірвати.

Стягнути  з  приватного  сільськогосподарського підприємства  «Червона  Калина»  на  користь  ОСОБА_4  101 грн. орендної  плати за  землю  за  2007 рік,  51  грн.  державного  мита, 30  грн.  витрат  на  інформаційно - технічне  забезпечення.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді :