Справа 853-2010                                                Суддя 1 інстанції Гладун В.Р.

Категорія   34                                                 Доповідач Новосядла В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010  року                                                                              м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі^

головуючого:  Новосядлої В.М.,  

суддів: Алексєєва А.В., Троценко Л.І.,

при секретарі  Крівцові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 5 листопада 2009 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт», страхової компанії «Аско-Донбас Северний», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області  від 5 листопада 2009 року був частково задоволений позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт», страхової компанії «Аско-Донбас Серверний», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в саме:

-   з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт» на користь позивача було стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 3 344 гривні, у відшкодування моральної шкоди – 3 000 гривень, судові витрати у розмірі 348 гривень 40 копійок,

-   з відповідача на користь держави було стягнуто судовий збір у розмірі 45 гривень 56 копійок, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 80 гривень 40 копійок і у розмірі 39 гривень 60 копійок,

-   у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, оскільки судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права і порушені норми процесуального права.

Підставами для скасування рішення суду позивач вважає наступне:

-    суд першої інстанції  посилається на медичні довідки від 25 грудня 2008 року, від 23 вересня 2009 року і від 28 жовтня 2009 року, видані КЛПУ «Міська лікарня ім.. В.І.Леніна», оскільки перелік лікарських препаратів, зазначених в цих довідках є неповним і не відповідає переліку лікарських препаратів, які ним фактично були придбані за особисті кошти за призначенням лікарів,

-   для усунення неповноти вказаних медичних довідок позивачем заявлялось клопотання про витребування із медичних установ його амбулаторної карти з метою встановлення переліку лік призначених лікарем і придбаних ним за свої кошти,

-   судом необґрунтовано не прийнято до уваги надані ним чеки на придбання лікарських препаратів,

-   висновок суду про відмову у задоволенні позову про стягнення витрат на додаткове харчування є неправильним,

-   стягуючи з відповідача на користь позивача витрати по правовій допомозі судом не було враховане те, що ним була надана квитанція про сплату ним 1 250 гривень за надання правової допомоги,

-   стягуючи з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень, судом не були враховані всі фактичні обставини по справі, утому числі тривалість лікування.

Під час слухання справи в апеляційному суді позивачем були підтримані доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача,   позивача і представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає   частковому   задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини по справі.

25 жовтня 2008 року, приблизно об 11 годині сталась дорожньо-транспортна пригода, під час якої було зіткнення  автомобілю «TOYOTA – RAV», державний номерний знак НОМЕР_1, належного товариству з обмеженою відповідальністю «Ізопласт», яким керувала ОСОБА_2 і скутера марки «YAMAHA» під керуванням  ОСОБА_1.

У результаті зіткнення транспортних засобів позивач отримав тілесні ушкодження, а його скутер також був пошкоджений.

Згідно із постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2009 року ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. У зв’язку із застосуванням Закону України «Про амністію» провадження по кримінальній справі було закрито (а.с.3-4).

Постановою Слов’янського міськрайонного суду від 12 лютого 2009 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що в дорожньо-транспортній пригоді винними є водії ОСОБА_2 і позивач ОСОБА_1

Вартість відновлювального ремонту скутера 2 970 гривень 70 копійок.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів і вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Ізопласт» на користь позивача матеріальної шкоди, завданої ушкодженням скутера позивача, враховуючи вину позивача.

Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача витрат на харчування у розмірі 1 121 гривня 64 копійки, за яке він ніби-то доплачував, знаходячись на лікуванні у стаціонарному відділенні лікарні.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем вказані витрати понесені не були, що підтверджується довідкою лікарні (а.с. 126).

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої позивачу, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених обставин по справі, характеру та обсягу фізичного болю та страждань позивача через завдання йому тілесних ушкоджень, порушення його нормальних життєвих зв’язків та застосування додаткових зусиль для організації свого життя.

Під час розгляду справи в апеляційному суді позивачем не були надані докази, які б давали підстави для зміни рішення суду в цій частині.

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що стягуючи з відповідача на його користь витрати по правовій допомозі, суд не врахував те, що ним було оплачено за правову допомогу 1 250 гривень, а не 520 гривень, оскільки документи про сплату позивачем за надання правової допомоги саме 1 250 гривень в матеріалах справи відсутні.

Довід позивача про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому у стягненні витрат на санаторно-курортне лікування не заслуговує на увагу, оскільки позивач не перебував на санаторно-курортному лікуванні, витрат по придбанню путівки не поніс і такі вимоги ним, у відповідності до статті 119 і частини 2 статті 173 ЦПК України, не заявлялись.

Судом першої інстанції було встановлено, що вартість ліків, які були призначені позивачу лікарняним закладом і які купувались ним за власні кошти, складає 2 020 гривень 25 копійок.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив із довідок, наданих  лікарнею.

Згідно із частиною 3 статті 1193 ЦК України вина потерпілого не враховується в разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною 1 статті 1195 цього кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому витрати на  придбання ліків, протезування, сторонній догляд, тощо.

З огляду на зазначені положення закону розмір відшкодування витрат потерпілого та лікування не може бути зменшений у зв’язку з наявністю в його діях грубої необережності на підставі частини 2 статті 1193 ЦК України.

Зменшуючи розмір витрат на придбання ліків із урахуванням вини потерпілого, судом першої інстанції неправильно застосований матеріальний закон, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в цій частині і стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на придбання ліків у розмірі 2 020 гривень 25 копійок.

Із урахуванням цієї суми, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 4 010 гривень 71 копійка.

Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Керуючись статтями  309, 316 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 5 листопада 2009 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт», страхової компанії «Аско-Донбас Северний», третя особа ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди змінити, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт» на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 4 010 ( чотире тисячі десять ) гривень 71 копійку.

В решті частині рішення суду  залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                  Судді: