Справа № 22ц-415/2010 Головуючий у першій інстанції- Ковалюх В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого - судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
Суддів - СКРИПКИ А.А., ЄВСТАФІЇВА О.К.
при секретарі - Штупун О.М.
за участю - представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення ,-
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2006 року в сумі 43 297 грн. 16 коп. ( а. с. 2 - 3). За вказаним кредитним договором ОСОБА_2 зобов’язувалась щомісячно з 20 по 25 число сплачувати заборгованість за кредитом, відсотками, комісії, інших витрат банку. На забезпечення виконання вказаних зобов’язань 04 квітня 2006 року сторони уклали договір іпотеки на нерухоме майно відповідачки – придбану нею квартиру АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 30 березня 2006 року за реєстраційним № 1381. В порушення умов кредитного договору, як вказує позивач , відповідачка станом на 05 лютого 2009 року тільки частково виконала взяті за вказаним договором зобов’язання, внаслідок чого заборгувала позивачу 42 874 грн. 48 коп. основного боргу, 421 грн. 66 коп. відсотків, 01 грн. 02 коп. нарахованої пені. Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення на предмет іпотеки. Тому позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки – вказану квартиру, виселити з неї відповідачку, що проживає та зареєстрована в ній, зі зняттям з реєстраційного обліку.
Оскаржуваним повторним заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року позов задоволено. Суд звернув стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2. Виселено ОСОБА_2 з вказаної квартири із зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бахмацького РВ УМВС. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний„ПриватБанк” 471 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою , в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий судовий розгляд , посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує, що станом на лютий 2009 року у неї не існувало заборгованості по сплаті кредиту. Також апелянт зазначає, що сума первісного позову складала 43 297 грн. 16 коп., проте в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення суд зазначає вже розмір заборгованості в сумі 53 123 грн. 98 коп., тобто судом прийнято збільшення позовних вимог, але позивачем не було доплачено суму судового збору, що свідчить про порушення ч.3 статті 80 ЦПК України. Також, на думку апелянта, судом безпідставно не було проведено судове слідство з приводу зміни позивачем організаційно - правової форми господарювання , а саме , - з закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство, оскільки така зміна веде за собою правонаступництво.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду , перевіривши доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, на підставі положень ч.1 п. 1,4 статті 309 ЦПК України.
Відповідно до приписів статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Як встановлено вході судового розгляду даної справи та вбачається з її матеріалів , 03 квітня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CNBWGK00320045 від 03 квітня 2006 року. Відповідно до вказаного кредитного договору , ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 54 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02 квітня 2016 року (а. с .5 - 6).
На виконання зобов’язання по поверненню кредиту між сторонами 04 квітня 2006 року було укладено договір іпотеки , згідно якого відповідач надала в іпотеку належне їй на праві власності майно - квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 7 – 8 ).
Згідно наданих позивачем даних, на час пред’явлення позову відповідачкою не виконані зобов’язання за вказаним кредитним договором на суму 43 297 грн. 16 коп., з них – 42 874 грн. 48 коп. заборгованості за кредитом, 421 грн. 66 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 01 грн. 02 коп. пені (а. с. 4), а станом на 17 грудня 2009 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 53 123 грн. 98 коп. (а. с. 75 ).
Відповідно до положень п.24 іпотечного договору, укладеного між сторонами, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору.
Стаття 12 Закону України „Про іпотеку” регламентує, що у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п.22 іпотечного договору порядок звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до Закону України „Про іпотеку”.
Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки встановлений розділом п’ятим вказаного Закону. Відповідно до приписів статті 33 Закону України ’’ Про іпотеку ’’ іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням у разі його невиконання або неналежного виконання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 35 Закону „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення основного зобов’язання та /або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30 - денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду пояснив , що ОСОБА_2 письмової вимоги про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги від закритого акціонерного товариства комерційний банк ’’ ПриватБанк’’ не отримувала взагалі . В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували , що позивач надсилав , як цього вимагають приписи статті 35 Закону України ’’ Про іпотеку ’’ , письмову вимогу відповідачці про усунення порушеного взятого зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, і що така письмова вимога позивача була отримана ОСОБА_2
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку , що процедуру звернення стягнення на квартиру ОСОБА_2 позивач розпочав без виконання вимог статті 35 Закону України „Про іпотеку”. За даних обставин позивачем порушені вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки , як того вимагають приписи ч. 1 статті 12 Закону України „Про іпотеку”, згідно яких у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором , іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання , а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.
Вказане порушення норм матеріального права не було не було взято до уваги судом першої інстанції, який ухвалив рішення про задоволення позову.
З врахуванням приписів статті 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 265 грн.62 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в рахунок відшкодування понесених судових витрат ( а. с. 84).
Керуючись статтею 35 Закону України '' Про іпотеку '' , статтями : 209, 218, 303, 304, 307, ч.1 п.1,4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , апеляційний суд , -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Повторне заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року скасувати.
В задоволенні позову закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 265 ( двісті шістдесят п'ять ) грн. 62 ( шістдесят дві ) коп. судового збору та 120 ( сто двадцять ) грн. витрат, понесених нею на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: