Справа № - 22-106-  2010р.              Головуючий у 1-й інстанції   Пасічник Д.І.

             Категорія    45                                     Доповідач                               Черненко В.В.

                                                              У Х В А Л А

                                          Іменем України

19 січня 2010  року.                                         Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                    Головуючого судді Черненко В.В.

                                                                    Суддів                       Кодрул М. А.

                                                                                                       Потапенко В.І.

                                                          При секретарі            Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2    на рішення Новгородківського  районного суду  Кіровоградської області від 03 листопада  2009 року  по справі за позовом  ОСОБА_2 до Новгородківської селищної ради Кіровоградської області   ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4  про усунення перешкод в користуванні  земельною ділянкою та відновлення  меж  між домоволодіннями.

                                                ВСТАНОВИЛА :

         ОСОБА_2 звернувся  до суду з позовом  до  Новгородківської селищної ради Кіровоградської області,   ОСОБА_3  про усунення перешкод в користуванні  земельною ділянкою та відновлення  меж  між домоволодіннями.

         На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив ,  що з 1975 року  проживає за адресою АДРЕСА_1.

 Між ним та відповідачем по справі , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , з 2008 року почали виникати непорозуміння викликані тим, що відповідач  зайняв частину земельної ділянки  на якому розташоване його домоволодіння. Позивач зазначає, що  в даний час  межа між домоволодіннями  не відповідає  межі зазначеній в технічній документації.

Позивач просив відновити межу між його домоволодінням та  домоволодінням яке належить ОСОБА_3, та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою яка знаходиться в його користуванні  та зобов’язати ОСОБА_3 змістити  огорожу по всій довжині земельної ділянки на 1.5 метра.

Під час розгляду справи по суті до участі  по справі в якості третьої особи   було залучено  ОСОБА_4.

         Рішенням Новгородківського    районного суду  Кіровоградської області від 03 листопада  2009 року  в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність  рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України,   колегія судів   дійшла  висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

          Відмовляючи  в задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив , що ОСОБА_2. та ОСОБА_3  проживають в  АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Між зазначеними домоволодіннями   встановлена межа , яка фактично не відповідає технічній документації.

   Судом також встановлено , що  домоволодіння сторін існують з  1970-х  років. Забудова  відбувалась поетапно. Спірний сарай  , який нібито знаходиться на території позивача був збудований  та введений в експлуатацію в лютому 1984 року  і позивач  був членом  приймальної комісії .

Суд першої інстанції дійшов висновку , що реєстрація  в органах БТІ домоволодінь з надвірними будівлями сторін є належними  та достатніми доказами того факту , що відповідачем ОСОБА_3 не порушено межі домоволодіння ОСОБА_2, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.

          Колегія суддів вважає. що суд першої інстанції правильно відмовив в задоволені позовних вимог.

 Відповідно до ст..60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог.

 З  матеріалів справи вбачається , що межі  земельних ділянок  між домоволодіннями сторін,  фактично склались   з 1984 року, про що свідчить   акт приймання в експлуатацію закінченого житлового будинку та  господарських будівель  індивідуального забудовника  ОСОБА_5 за адресою  АДРЕСА_2 ./а.с. 100 /.Спірних питань   з приводу  межі між домоволодіннямиАДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не виникало до 2008 року. Спірні питання виникли після зміни власника  будинку  АДРЕСА_2.  

Також з  матеріалів  справи вбачається , що станом на  10.08.2009 року згідно земельно - кадастрової  книги за громадянином ОСОБА_2 рахується земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, за громадянином ОСОБА_3 рахується земельна ділянка  загальною площею 0,15 га , яка надана для  будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2./а.с.37/.

З акту від 23.03.2009 року вбачається , що при замірах земельних ділянок було визначено , що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою розміром 0,1651 га, ОСОБА_3. відповідно 0,1577 га./а.с.38/.

Таким чином можливо зробити висновок, що позивачем не надано доказів які б свідчили про те, якого  конкретно розміру  земельна ділянка , знаходиться в користуванні позивача за адресою АДРЕСА_1 .

В частині відновлення меж, колегія суддів зазначає. що відповідно до ст.107 ЗК України, основою для відновлення  меж є дані земельно-кадастрової документації.

 В матеріалах справи такі відомості як належні  докази  відсутні.

 Виходячи із встановленого колегія судів  вважає .що  справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до  вимог  статті 11 ЦПК України  в межах заявлених вимог  та на підставі доказів сторін . Суд першої інстанції керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.

      Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують  висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу. В матеріалах справи відсутні докази які б підтвердили доводи позивача, викладені  в   позовних   вимогах , зокрема в частині , що  раніше вже  було  встановлено  межові знаки між  господарствами  сторін, а відповідач по справі їх порушує і ці межові знаки необхідно відновити.

        Колегія суддів  вважає, що підстав для зміни або скасування  рішення суду першої інстанції  у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

  Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України  колегія суддів

                                                        У Х В А Л И Л А

                    Апеляційну скаргу ОСОБА_2    відхилити.

          Рішення  Новгородківського     районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2009  року  -  залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає  законної сили з моменту її проголошення.  

На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали  апеляційного суду.

                                                   Головуючий

                                                   Судді  

.