Судове рішення #7864184

Справа № 22 -74 -2010р.                               Головуючий у 1-й інстанції  Регеша В.О.  

 Категорія    27                                                          Доповідач                    Черненко В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

                                     Іменем України

        12   січня    2010  року                                                   Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                  Головуючого судді:                                                     Черненко В.В.

                  Суддів:                                                                          Потапенко В.І.

                                                                                                         Кодрул М.А.

           При секретарі                                                             Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ВАТ КБ «Надра» від імені якого діє Філія ВАТ КБ «Надра» Кіровоградське регіональне управління   на рішення  Світловодського   міськрайонного  суду  Кіровоградської області від 25 вересня 2009 року  по справі за позовом  ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра»  про розірвання договору  про банківський строковий вклад, повернення  коштів та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

        ОСОБА_2 звернулась до суду  з позовом до ВАТ КБ «Надра» про розірвання договору  про банківський строковий вклад, повернення  коштів та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи  свої позовні вимоги наступним.

27 серпня 2008 року позивач уклала  із ВАТ КБ «Надра» через відділення №23 філії ВАТ КБ «Надра» Кіровоградське РУ в м . Олександрія договір про банківський строковий вклад під НОМЕР_1, оформлений в рамках пакету ПП Базовий НОМЕР_2 , за яким позивач внесла на депозитний рахунок відповідача  при укладені договору 1040,56 євро з процентною ставкою по вкладу 10,4 % річних. Строк дії вкладу був встановлений на 6 місяців, тобто до 27.02.2009 року.

Відповідно до п.4.7 Договору у випадку коли в день закінчення строку дії вкладу вкладник не звернувся  до банку з вимогою отримання вкладу, строк дії вкладу продовжується  на такий самий строк , тобто на 6 місяців.

Позивач зазначила , що оскільки 27.02.2009 року вона   до банку з такою вимогою не звернулась, то строк дії за умовами договору був продовжений.

Позивач зазначила , що відповідно до п.4.5,п.4.3. зазначеного договору , вона має право  на дострокове його розірвання та отримання суми вкладу і нарахованих відсотків за фактичну кількість днів перебування  вкладу на зберіганні в банку.

04.03.2009 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення коштів, що передбачає дострокове розірвання договору (п.6.2 договору).

В зв’язку з тим , що відповідач відмовив в повернені  депозитного вкладу, позивач  просить  суд   розірвати   договір  строкового банківського  вкладу   та стягнути  з відповідача  суму вкладу в розмірі 1040,56 Євро  проценти  відповідно до п.2.3 зазначеного договору, а також морально шкоду  відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист  прав споживачів» в розмірі 7500 гривень.

 

Рішенням Світловодського  міськрайонного  суду Кіровоградської області  від 25 вересня 2009 року позовні вимоги було задоволено частково.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи та  ухвалені  рішення.

 Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню частково , а  рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення моральної шкоди , з постановленням нового рішення в цій частині позовних вимог ,  з наступних підстав.  

  Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст.  10  ЦПК України  суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи : роз’яснює особам , які беруть участь у справі, їх права та обов’язки , попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках , встановлених цим Кодексом.

 Відповідно до ст.. 60 ЦПК  України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини на   які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень

          Задовольняючи  частково позовні вимоги  суд першої інстанції встановив , що 27.08.2008 року позивач уклав з відповідачем договір НОМЕР_1 про банківський строковий вклад , за яким позивач  внесла на депозитний рахунок відповідача 1040,56 Євро, строком на  шість  місяців з відсотковою ставкою по внеску 10,4% річних. Строк дії вкладу  був встановлений  на шість місяців.

04.03.2009 року, позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення коштів, але їй було відмовлено, мотивуючу свою відмову тим, що  Постановою № 452 від 5 серпня 2009 року НБУ продовжив термін дії  мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра» до 10.02.2010 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково і стягнув на користь позивача  1040,56 Євро грошового валютного вкладу та 62,26 Євро  відсотки  з розрахунку 10,4 % річних за час перебування вкладу на зберіганні  з 27.02.2009 року по день ухвалення рішення тобто  , 25.09.2009 року., при цьому суд першої інстанції, зокрема , послався на  ст.1058,  ч.2 ст.1060 ЦК України.

В частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції  , дійшов висновку , що приймаючи до уваги встановлені обставини  по справі з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 гривень, при цьому суд посилався на Закон України « Про захист  прав споживачів».

Колегія судів  погодилась  з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про повернення депозитного вкладу та стягнення процентів по вказаному вкладу, оскільки відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.                                             Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені , крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості виконання умов договору, у зв’язку з введенням Нацбанком України мораторію на задоволення вимог кредиторів , як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог , колегія суддів вважає необґрунтованими,  оскільки права, визначені Конституцією України не можуть бути обмежені , а порушене право позивача підлягає захисту.

  В частині стягнення процентів судом першої інстанції  на користь позивача, то колегія суддів зазначає, що  відповідно до  ч.5 ст.1061 ЦК України , проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Тому висновки суду першої інстанції   в цій частині позовних вимог є правильними.

  Проте в частині стягнення  моральної шкоди, колегія судів вважає, що  висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на  законі та доказах , наданих сторонами, а тому  рішення суду першої інстанції  в цій частині позовних вимог  підлягає скасуванню.

Задовольняючи  частково позовні вимоги, та стягуючи 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.  суд першої інстанції послався на  Закон України « Про захист  прав споживачів».

Відповідно до  зазначеного Закону,  відшкодування моральної шкоди,  , можливе тільки   у  випадках  коли споживачеві  під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх потреб, було заподіяно шкоду , продукцією небезпечною для життя і здоров’я людей  у випадках передбачених законодавством. /ст4п.5/.

Виходячи із зазначеного вище  та керуючись Законом  України « Про захист  прав споживачів» колегія суддів  вважає, що позовні вимоги в частині  стягнення моральної шкоди, не підлягають задоволенню.

             

                                      Керуючись ст. ст.  303,304,307,309 313,314,316 ЦПК України  колегія суддів :

                                                           В И Р І Ш И Л А

 

                    Апеляційну скаргу задовольнити частково.

  Рішення Світловодського міськрайонного  суду    Кіровоградської області від 25 вересня  2009  року,  в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра»  м. Київ вул. Артема №15 від імені якого діє філія ВАТ  КБ «Надра» Кіровоградського регіонального управління  р/р 80948000007 МФО 326224, ЄДРПОУ 24717174 м. Кіровоград вул.. 50 років Жовтня 17, на користь  ОСОБА_2, моральної шкоди  в розмірі 1000 гривень  скасувати, та постановити нове рішення в цій частині позовних вимог , яким відмовити ОСОБА_2 в  стягнені моральної шкоди .

В іншій частині рішення Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 25 вересня 2009 року  залишити без змін.  

             На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає  законної сили з моменту його проголошення.

                        Головуючий

                                 Судді  

.

                   

                                                                                     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація