Справа № 22-631                                             Головуючий  в 1 інстанції – Кобаль М.І.              

     Категорія – 5                                                                   Доповідач – Могутова Н.Г.

У Х В А Л А

 іменем      України

4 лютого 2010 року                                             Апеляційний суд Донецької області                    

 в складі:

                                                              головуючого       Кондратьєвої О.М.,

                                                              суддів                  Бабенка П.М.,

                                                                                           Могутової Н.Г.

                                                              при секретарі      Петрушенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року та додаткове рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про визнання майна об»єктом права сумісної власності  подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

                ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року, яким задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про визнання майна об»єктом права сумісної власності  подружжя: суд визнав, що будинок АДРЕСА_1 є загальною спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, також судом стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. Відповідачем також надана апеляційна скарга на додаткове рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року, яким з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто на користь держави  судовий збір у розмірі 622 грн.54 коп.

                 ОСОБА_2 просить скасувати вказані рішення суду  і ухвалити нове рішення, яким  відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

               В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав.

                 Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні не приймав участі, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

                 Судом першої інстанції при розгляді  цієї справи встановлено, що позивач з січня 1997 року  перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.

                 Згідно договору дарування недобудованого будинку від 5 грудня 1996 року ОСОБА_4 став власником будинку АДРЕСА_1, який був незакінченим будівництвом готівкою 5 %.

                18 квітня 2006 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно на вказаний будинок на підставі рішення про затвердження актів державної приймальної комісії  про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу та житлової квартири.

                 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за законом є сторони – його дружина ОСОБА_3 та син – відповідач ОСОБА_2

                 19 січня 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2  про визнання майна-  будинку АДРЕСА_1 - об»єктом права сумісної власності  подружжя.

                  Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено з тих підстав, що спірний будинок , який був подарований ОСОБА_4, внаслідок добудови та проведення ремонтних робіт  ОСОБА_4 спільно із дружиною ОСОБА_3 є спільною сумісною власністю подружжя.

                 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд  вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

                 Як вбачається з матеріалів справи,  на час укладення шлюбу між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – 31 січня 1997 року – ОСОБА_4 був власником будинку АДРЕСА_1, який був незакінченим будівництвом готівкою 5 % згідно договору дарування недобудованого будинку від 5 грудня 1996 року.

                 Вказаний будинок був прийнятий в експлуатацію і ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно тільки 18 квітня 2006 року.

                 Судом першої інстанції було встановлено, що до видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач разом із чоловіком ОСОБА_4 ремонтували і добудовували вказаний будинок.

               Згідно зі ст. 62 ч. 1 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

                За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що вказане майно істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних грошових і трудових затрат і є  об»єктом права сумісної власності  подружжя, а саме, що будинок АДРЕСА_1 є загальною спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.  

                 Наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

                  Доводи апеляційної скарги про те, що спірний будинок був побудований ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу з відповідачем не приймається до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи,а саме – будинок був прийнятий в експлуатацію тільки в 2006 році, майже через десять років знаходження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у шлюбі. На час реєстрації їх шлюбу  будинок був побудований тільки на 5 %. Все це свідчить про те, що будинок добудовувався та ремонтувався подружжям за час сумісного проживання і є об»єктом їх спільної сумісної власності.

   Судом першої інстанції повно та всебічно з”ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 З цих же підстав не підлягає задоволенню і апеляційна скарга на додаткове рішення суду.

               Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального  права. Не може бути  скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

               Оскільки апеляційним судом  не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.  

               Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

              Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

               Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року та додаткове рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.                  

              Головуючий:                                                              Судді: