Судове рішення #7864116

Справа № 22-218-2010 р.                     Рішення ухвалено під головуванням  Луценко Л.В.

Категорія - 30                                        Доповідач Камзалов В.В.

Р І Ш Е Н Н Я  

Апеляційного суду Вінницької області

від 17 лютого  2010 року

І М Е Н Е М    УК Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:    

    Головуючого: Камзалова В.В.

    Суддів: Колодійчука В.М.,  Іванюка  М.В.

    При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2  на  рішення  Замостянського  районного  суду  м. Вінниці   від  20 січня  2009 року  в   справі   за   позовом   ОСОБА_3   до  ОСОБА_2   про  відшкодування   матеріальної   шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

    В травні  2008 року  ОСОБА_3  звернулася  до суду  з  позовом  до  ОСОБА_2   про  відшкодування  матеріальної  шкоди,  посилаючись   на   те,   що  1 лютого  2008 року

між   нею ( майбутнім   покупцем )  та   ОСОБА_2 (  власником   майна )   був   укладений   договір,   згідно  якого   сторони   зобов’язувалися   в  строк   до  14 березня   2008 року   включно   укласти   договір   купівлі – продажу   квартири  по  АДРЕСА_1   і   яка   належала   на  праві   власності   відповідачці.

    На  підставі   п. 6  зазначеного   договору   сторони   домовилися   про  те,  що  у   випадку  не  укладання  договору  купівлі – продажу   в   строк   до   14 березня   2008 року

з   вини   власника,   то  він   відшкодовує   іншій   стороні   збитки   у   сумі   еквівалентній -  2000  доларів   США,  а   якщо   з  вини   майбутнього   покупця,   то   сума   авансу – еквівалент  1000  доларів   США,   залишається   у   власника   майна   без   права   витребування   з   боку  іншої   сторони,   як   відшкодування   за   завдані   збитки.  

    З  метою   виконання   договору   позивачка   передала   відповідачці   кошти   в   сумі – 1000 доларів  США,   що   було   еквівалентно   на   той  час  -  5500  грн.   в   українській   валюті   і   за   рахунок   ОСОБА_3    було   проведено   оціночну   вартість   квартири   на   суму – 600 грн.

    Однак   у   вказаний   строк   договір   купівлі  - продажу   не   був   укладений   з   вини   відповідачки,   яка   відмовилася   продавати   квартиру.

    Позивачка   просила   суд   стягнути   з   відповідачки  -  2000  доларів  США,   що  еквівалентно – 15300  грн.  завданої  шкоди,   600 грн.   за   оплату   оцінки   квартири,   1500  грн.  за   надання   юридичної   допомоги,   19 грн. 80 коп.   за   оформлення   довідки   про   курси    іноземних   валют,  153 грн.  судового   збору   та   30 грн.  витрат   на   інформаційно -  технічне   забезпечення   розгляду   справи.  

    Рішенням   Замостянського   районного   суду   м. Вінниці   від  20 січня   2009 року   позов   задоволено.  Стягнуто  з   ОСОБА_2   на   користь   ОСОБА_3 -  2000  доларів   США,   що   еквівалентно – 15300 грн.  завданої   матеріальної   шкоди   згідно   договору,  600 грн. – за  оплату   оцінки   квартири,   1500 грн. – за  юридичну   допомогу,   19 грн. 80 коп. -  за  оформлення   довідки   про   курси  іноземних   валют,   судовий  збір   в  сумі  -  153 грн.   та   збір   на   інформаційно – технічне   забезпечення   розгляду   справи   в   сумі – 30 грн.

    Не   погодившись   з   рішенням   суду,   ОСОБА_2   подала   апеляційну   скаргу,   в   якій   просила   рішення   скасувати,   посилаючись   на   порушення   норм   матеріального   і   процесуального   права,   ухвалити   нове   рішення,   яким   у   позові   відмовити.

    Перевіривши   законність   і   обґрунтованість   рішення   у   межах   заявлених   вимог   та   доводів   апеляційної   скарги,   колегія   суддів   вважає,   що   апеляційна   скарга   підлягає   частковому   задоволенню   з   наступних   підстав.

    З  матеріалів   справи   вбачається,  що  1 лютого  2008 року   ОСОБА_2 (  власник   майна )   та   ОСОБА_3 ( майбутній   покупець )   уклали   в   приміщенні   та   в   присутності   директора   агентства   нерухомості   « Шанс»   договір   про   намір   придбати   квартиру   АДРЕСА_1.

    Згідно  п. 6  зазначеного   договору   сторони   домовилися   про  те,  що   в  разі   не   укладення    договору   купівлі – продажу   квартири   в   строк   до  14 березня  2008 року   з   вини    власника,   то   він   відшкодовує    іншій   стороні   збитки   в    сумі,   еквівалентній  - 2000 доларів  США,   якщо   з   вини   майбутнього   покупця,   то   сума   авансу,  еквівалент  1000 доларів  США,   залишається   у   власника    майна   без  права   витребування   з  боку   іншої   сторони    як   відшкодування   за   завдані   збитки.

    ОСОБА_3,   на   виконання   умов  договору,   передала   ОСОБА_2   аванс    у   сумі   еквівалентній  - 1000  доларів  США   і   за   рахунок   ОСОБА_3  було   проведено   оціночну  вартість  квартири, що  підтверджується  квитанцією  від 11 березня  2008 року   на   суму  600 грн.  

    Станом   на  17 грудня  2008 року,  згідно   довідки,   курс   валюти,   встановлений    Національним   банком   України   за   100  доларів  США   становив  765 грн. 38 коп.

    Однак,   ОСОБА_2   відмовилася   продавати   зазначену   квартиру   ОСОБА_3  і   згідно   договору   купівлі – продажу   від   7 квітня   2008 року   продала   цю  квартиру   ОСОБА_4

    Задовольняючи   позов,   суд   першої   інстанції   послався   на   вимоги  ст.ст. 11, 14, 509, 526, 610, 655 ЦК   України.

    Так,  в  ст. 509 ЦК  України   зазначено,  що   зобов’язанням  є  правовідносини,   в  якому  одна  сторона   зобов’язана   вчинити   на   користь   другої   сторони   певну   дію ( передати   майно,  виконати  роботу,   надати   послугу,   сплатити   гроші   тощо ),   а   кредитор   має   право   вимагати   від   боржника   виконання   його  обов’язку.

    Відповідно   до   ст. 11  ЦК   України   підставами   виникнення   цивільних   прав   та   обов’язків   є  договори   та  інші   право чини.

    Статтею   526  ЦК   України   передбачено,   що   зобов’язання    має   виконуватися    належним   чином    відповідно   до   умов   договору    та   вимог   Цивільного   кодексу   України.

    У  статті   14  ЦК   України  зазначено,  що   цивільні   обов’язки   виконуються   у   межах,  встановлених   договором   або   актом   цивільного   законодавства   України.  

    Згідно  ст. 655  ЦК   України   за  договором   купівлі – продажу   одна  сторона  ( продавець )   передає   або   зобов’язується   передати   майно ( товар )   у   власність   другій   стороні  ( покупцеві ),   а   покупець   приймає  або  зобов’язується   прийняти    майно  ( товар )   і  сплатити   за  нього   певну   грошову   суму.

    У  статті   610  ЦК   України    визначено,  що  порушенням   зобов’язання   є   його   невиконання   або   виконання   з  порушенням   умов,  визначених   змістом   зобов’язання  ( неналежне   виконання ).

    Колегія   суддів   вважає,  що   з  такими   висновками    суду   першої   інстанції   не   можна   повністю   погодитися   з   наступних   підстав.

    Згідно  ст. 635  ЦК   України  -  попереднім   є  договір,  сторони    якого   зобов’язуються   протягом   певного   строку (  у  певний   термін )   укласти   договір   в   майбутньому (  основний   договір )   на   умовах,   встановлених    попереднім   договором.

    Попередній  договір   укладається   у   формі,   встановленій   для   основного   договору,   а   якщо   форма   основного   договору   не  встановлена  - у  письмовій   формі.  

    Сторона,   яка   необґрунтовано   ухиляється   від   укладання   договору,   передбаченого   попереднім   договором,   повинна   відшкодувати   другій   стороні   збитки,   завдані   простроченням,   якщо   інше   не   встановлено   попереднім   договором    або   актами   цивільного   законодавства  

    Зобов’язання,   встановлене   попереднім   договором,   припиняється,   якщо   основний    договір   не   укладений   протягом    строку  (  у  термін ),   встановленого   попереднім   договором,   або   якщо   жодна   із   сторін   не   направить  другій   стороні   пропозицію   про   його   укладання.      

    Договір   про   наміри (  протокол   про   наміри   тощо ),   якщо   в   ньому    немає   волевиявлення   сторін   щодо   надання   йому   сили   попереднього  договору,   не   вважається    попереднім   договором.

    З  наведених  положень  ст. 635  ЦК   України   і   укладеного   1 лютого   2008 року   між   сторонами   договору   випливає,   що   цей   договір   містить   ознаки   попереднього   договору.  

    Виходячи   з  положень   ст. ст.  635, 657  ЦК   України    попередній   договір   купівлі – продажу   квартири  має   бути   укладений   у   письмовій   формі   з   обов’язковим   нотаріальним   посвідченням,   тому  що   попередній   договір    повинен  укладатися   у   формі,   встановленій   для   основного   договору.

    Відповідно   до  ч. 1  ст. 220  ЦК   України   у  разі   недодержання   сторонами    вимоги    закону   про   нотаріальне   посвідчення   договору   такий   договір   є   нікчемним.

    У  частині – 1-ій  статті  236  ЦК   України   зазначено,  що  нікчемний   правочин    або   правочин,  визнаний    судом   недійсним,  є   недійсним   з   моменту   його   вчинення.            

    Оскільки   судом   першої   інстанції   неправильно   застосовані   норми  матеріального  права,   що   призвело   до   неправильного   вирішення   справи,   рішення    суду   першої   інстанції   підлягає   скасуванню   з   ухваленням   нового   рішення   про   часткове   задоволення   позовних   вимог.

    З  ОСОБА_2   на   користь   ОСОБА_3   слід   стягнути  - 1000 доларів   США,   що   еквівалентно – 7650 грн.38 коп.;  судовий  збір   в   сумі -  76 грн.50 коп.;  за  оплату   оцінки   квартири -600 грн.;  за  оформлення  довідки   про  курси   іноземних   валют -  

19 грн. 80 коп.;  збір   за  інформаційно-технічне   забезпечення  розгляду  справи – 30 грн.

    За  юридичну  допомогу   слід   стягнути   в  сумі  -  800 грн.   згідно   договору   про   надання  юридичних   послуг   та   пояснень   представника   позивачки   в   суді   апеляційної   інстанції.

    В  іншій   частині   позовних   вимог   слід   відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

    Апеляційну   скаргу   ОСОБА_2    задовольнити   частково.    

    Рішення   Замостянського   районного   суду   м. Вінниці   від  20 січня   2009  року  - скасувати.  

    Позов   ОСОБА_3   задовольнити   частково.

    Стягнути   з   ОСОБА_2  на   користь   ОСОБА_3  - 1000  доларів  США,   що   еквівалентно  - 7650 грн. 38 коп.  в   українській   валюті ;  600 грн.  за   оплату   оцінки   квартири ;   800 грн.  за   юридичну   допомогу ;  

19 грн.80 коп.  за   оформлення   довідки   про   курси   іноземних   валют ;  76 грн. 50 коп.   судового збору ;   30  грн.  витрат   на   інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду   справи.

    В  іншій   частині   позовних   вимог   відмовити.

Рішення  набирає законної сили з моменту її проголошення.

    Протягом двох місяців рішення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

    Головуючий:

    Судді:

    З   оригіналом   вірно :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація