Справа № 2-1240/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

 10 лютого   2010 року

           Артемівський районний суд м. Луганська  у складі  головуючого судді Головіної Т.М., при секретаре  Шубіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення суми авансового платежу,-

В С Т А Н О В И В :

            Позивачка, посилаючись на те, що у рахунок наступної купівлі-продажу житлового будинку надала  відповідачці авансовий платіж у сумі  500 доларів США, а надалі, у зв»язку із  подорожчанням курсу долару США  та припиненням банками кредитування відмовилась від придбання будинку, але відповідачка не повертає  їй наданий аванс, вважаючи його  завдатком, звернулася до суду з позовом, який надалі уточнила, у якому просить стягнути з відповідачки авансовий платіж у  сумі  4 004 грн. 65 копійок – вартість 500 доларів США на день винесення судового рішення  та судові витрати.  

             У судовому засіданні позивачка та її представник на позові наполягали, надали пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що  вважає отриману від позивачки суму завдатком, що  через дії позивачки, яка тривалий час не придбала у неї будинок, їй було заподіяно матеріальну шкоду  через  подорожчання курсу долара США,  не заперечуючи, що отримала  у якості завдатку 500 доларів США.

               Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, пояснення допитаних у судовому засіданні свідків  ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, суд дійшов таких висновків:

               встановлено, що  між сторонами відбулася усна попередня  домовленість про продаж позивачці  будинку №40  по вул.. Братів Махових, що у м.Луганську.

                Відповідачка погодилася продати  позивачці зазначений будинок, за що 7.10.2008 року отримала від останньої 500 доларів США, факт одержання грошей підтвердила розпискою, у якій зазначила, що  отримана нею сума є завдатком.

             Відповідно до ст..570 ЦК України, завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок  належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов”язання і на забезпечення його виконання.

            Відповідно до ст..655, 657  ЦК України за договором купівлі-продажу  одна сторона (продавець) передає або зобов”язується  передати майно  (товар)  у власність другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується  прийняти майно  (товар) і сплатити  за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу  житлового будинку… укладається в письмовій формі і підлягає  нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

               Змістом договору купівлі-продажу  є ті умови, з приводу яких  сторони досягли угоди. Суттєвими умовами , зокрема, є предмет та ціна.

  Тобто, однією з основних умов, які могли б вказувати на те, що договір купівлі- продажу між сторонами  відбувся, є угода про ціну продаваного майна, крім того, такий договір повинен був посвідчений нотаріально та підлягає державній реєстрації.  

Відомостей, вказуючих на те, що між сторонами було досягнуте згода про ціну покупки,  та взагалі про нотаріальне укладення договору купівлі-продажу  не встановлено.

              Таким чином, договір завдатку передбачає підтвердження вже виниклого за основним договором зобов’язання і забезпечення  його виконання. Оскільки, на час укладення спірного договору, договір купівлі - продажу будинку  не відбувся,  слід вважати, що вказана  у розписці   грошова сума, отримана відповідачем у позивача у якості завдатку,  по своїй суті не є  договором завдатку, передбаченим ст..570 ЦК України.  Однак, даний договір є безумовним доказом отримання відповідачем від позивача конкретної суми грошей і призначення даної грошової суми - у рахунок належної з відповідача  суми за майбутнім договором купівлі- продажу.

                 Відповідно до ч.2  ст..570 ЦК України,  якщо  не буде встановлено, що  сума, сплачена в рахунок належних  з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

   Таким чином, встановлено, що сума, отримана відповідачем  від позивача, є авансом, і підстав для визнання зазначеної суми завдатком, не встановлено.

                Оскільки між сторонами не відбулась угода, за якою відповідачем  отримано від позивача аванс, слід вважати, що отримана сума авансу утримується відповідачем  до даного часу безпідставно.

  Відповідно до ст. 1212, 1213 ЦК України,  така сума підлягає поверненню власникові, тобто позивачу   за курсом долара США до гривні з урахуванням вимог закону про валюту грошових операцій на Україні на час розгляду справи, який  на лютий  2010  року, відповідно до  довідки НБУ,  складає 4 004 грн. 65 копійок .

                Судові витрати позивача суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача:  51 грн. – судовий збір, 30 грн. - витати на ІТЗ.

               На підставі викладеного ст..ст. 570, 655, 657, 1212, 1213 ЦК України та керуючись ст..ст. 10,11,60, 212-215  ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

              Позов задовольнити.                                

             Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  отриманий нею аванс  у сумі  4 004 грн. 65 копійок  та судові витрати у сумі 81 грн.

              Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.  

    Суддя                                                                                                      Т.М. Головіна