Справа № 1-18/10

                         В И Р О К

                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  м.Ковель                                         08 лютого 2010 року                                                                          

    Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

    судді                                 Бондара В.М.

    з участю секретаря                                 Рижко О.М.

    прокурора                             Клімука В.С.

    захисника                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки вул. Відродження, 6/2 м.Ковеля Волинської області, українки, громадянки України, розлученої, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, інваліда ІІ групи загального захворювання, раніше не судима,  

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 204 ч. 1, 204 ч. 3 КК України, -

                         В С Т А Н О В И В :

 Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в кінці липня 2009 року на території Привокзального ринку в м.Ковелі незаконно придбала у невстановленої особи з метою збуту незаконно виготовлені алкогольні напої в кількості сто літрів, які є водно-спиртовими сумішами (по типу горілок) міцністю від 40.3 до 42.1 процентів та не відповідають вимогам ДСТУ 4246-2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Придбані алкогольні напої за допомогою маршрутного таксі ОСОБА_2 незаконно транспортувала до місця свого проживання на ІНФОРМАЦІЯ_4, де незаконно зберігала в своїй квартирі з метою збуту.

Так, вона 11.08.2009 року, близько 08 години незаконно перевезла на маршрутному таксі з місця свого проживання на Привокзальний ринок в м.Ковелі 20, 0.18 л. алкогольних напоїв, де в 09.00 годин того ж дня на території Привокзального ринку, без відповідного державного дозволу, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, незаконно збула громадянину ОСОБА_3 незаконно виготовлені алкогольні напої в кількості 20.018 л. за ціною 20 гривень за один літр, за що отримала від останнього 400 гривень. В цей же день в 09.20 годині ОСОБА_3 був затриманий працівниками податкової міліції і в нього були вилучені незаконно виготовлені і придбані алкогольні напої.

Поряд з цим, 12.08.2009 року, близько 08 години  незаконно перевезла на маршрутному таксі з місця свого проживання на Привокзальний ринок в м.Ковелі 30, 0.31 л. алкогольних напоїв, де в 08.30 годин того ж дня на території Привокзального ринку, без відповідного державного дозволу, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, незаконно збула громадянину ОСОБА_4 незаконно виготовлені алкогольні напої в кількості 30.031 л. за ціною 20 гривень за один літр, за що отримала від останнього 600 гривень. В цей же день в 09.20 годині ОСОБА_4 був затриманий працівниками податкової міліції і в нього були вилучені незаконно виготовлені і придбані алкогольні напої.

 Крім цього, 30.09.2009 року о 09.10 годині по місцю свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, без відповідного державного дозволу, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, в ході оперативної закупівлі працівниками податкової міліції, незаконно збула громадянину ОСОБА_5 незаконно виготовлені алкогольні напої, що являють собою водно-спиртові суміші (по типу горілок) міцністю від 40.3 до 42.1 процентів та не відповідають вимогам ДСТУ 4246-2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» в кількості 5.018 л. за ціною 20 гривень за один літр, за що отримала від останнього 100 гривень. В цей же день в 09.13 годині  працівниками податкової міліції у ОСОБА_5 були вилучені алкогольні напої придбані у ОСОБА_2.

Разом з тим, 30.09.2009 року під час проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2 в м.Ковелі по вул. Відродження, 6/2 було виявлено та вилучено незаконно виготовлені алкогольні напої алкогольні напої, що являють собою водно-спиртові суміші (по типу горілок) міцністю від 40.3 до 42.1 процентів та не відповідають вимогам ДСТУ 4246-2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» в кількості 27.266 л., які були розлиті в пластикові пляшки різної ємкості та пластикове відро, котрі ОСОБА_2 незаконно зберігала з метою збуту.

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину в інкримінованих злочинах визнала повністю, щиро розкаюється і просить суд суворо її не карати. Показала суду, що вона перебуває в тяжкому матеріальному становищі, має дочку-студентку і на прожиття їй не вистачає пенсії, яку вона отримує по інвалідності, тому вона вирішила купити самогону, продати його та заробити трохи грошей. На привокзальному ринку у незнайомої жінки вона придбала 100 літрів самогону, перед придбанням його сама скуштувала, тим самим перевірила його якість. На протязі певного періоду часу вона на привокзальному ринку продала 20 і 30 літрів самогону, частину використала по місцю проживання для пригощання друзів на день машинобудівника. Все було нормально, ніхто від вжитого спиртного не захворів. Вона згідна, що займалася недозволеною діяльністю, однак нікого не мала наміру отруїти чи іншим чином заподіяти шкоду життю і здоров’ю людині. Свої дії вважає неправильними через тяжке матеріальне становище.                           Крім повного визнання вини підсудною ОСОБА_2, її винність у вчиненні злочинів стверджується зібраними по справі доказами.

    Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що він 12.08.2009 року, приблизно в 09.10 годині біля входу в привокзальний ринок придбав у жінки на ім’я Женя 30 літрів за 600 гривень горілки-самогону для власних потреб. Коли відійшов до магазину «Мелодія», то вирішив перевірити, чи нормальна горілка, для цього з пляшки відпив 150-200 грамів горілки, а коли сховав пляшку в сумку, то його затримали працівники податкової міліції, які запросили його у відділ, де стали відбирати в нього пояснення. В процесі цього в його погіршилося самопочуття, тому його доставили в наркодиспансер, де його оглянув лікар і повідомив, що він міг отруїтися випитим спиртним. Йому достовірно не відомо від чого йому стало погано, в диспансері йому ніяких процедур не проводили, шлунка не промивали, а відразу відпустили додому, дома він не лікувався і в лікувальні заклади з цих питань більше не звертався. Він нідокого, ніяких претензій не має.

      В судовому засіданні допитаний спеціаліст ОСОБА_6 показала, що вона в складі експертної комісії досліджувала підсудну ОСОБА_2. Зроблений комісійний висновок вона повністю підтримує і вважає, що ОСОБА_2 є обмежено осудною і потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, тобто вона повинна по місцю відбуття покарання проходити курс лікування. Якщо суд вибере їй покарання без ізоляції від суспільства, яке вона буде відбувати на місці, тоді вона повинна не менше одного разу в місяць з’являтися до місцевого лікаря-психіатра для консультацій щодо перебігу лікування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона, не будучи зареєстрованою в органах державної влади як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи права роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у період із липня по 30 вересня 2009 року здійснювала незаконне придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв за ціною 19 гривень за один літр напою, які незаконно зберігала з метою збуту вдома, а також неодноразово незаконно збувала в різних пластикових ємкостях за ціною 20 гривень за один літр. В тому числі, куплені у неї потерпілим ОСОБА_4 алкогольні напої, після вживання останнім, призвели до його отруєння.

Факт незаконного придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, їх зберігання, транспортування і збут не заперечуються підсудною, обгрунтовані доказами під час розгляду справи в суді, зокрема протоколами виявлення та вилучення від 11.08. та 12.08.2009 року, протоколами пред’явлення фотографій для впізнання особи, матеріалами про проведення оперативної закупівлі, протоколом обшуку від 30.09.2009 року. Висновком експерта № 639 від 01.10.2009 року зазначено, що рідини вилучені у ОСОБА_3, ОСОБА_4, вилучені у ОСОБА_2 під час оперативної закупки і обшуку, є водно-спиртовою сумішшю (по типу горілок) міцністю від 40.3 об.% до 42.1 об.%, не відповідають вимогам ДСТУ 4256-2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», не відповідають обов’язковим вимогам до якості алкогольних напоїв, які забезпечують їх нешкідливість та безпечність для життя населення і наведені в ДСТУ, отже є небезпечними для життя і здоров’я громадян.

У своєму виступі під час судових дебатів захисник підсудної порушував питання про перекваліфікацію  дій  його підзахисної з ч.ч. 1, 3 ст. 204 КК України на ч. 1 ст. 203 КК України, мотивуючи своє клопотання тим, що самогон не є підакцизним товаром, а тому дії його підзахисної не містять складу вказаного злочину.  

Заслухавши захисника про те, що дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.ч. 1, 3 ст. 204 на ч. 1 ст. 203 КК, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, суд визнає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення, а дії підсудної до перекваліфікації.  

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, полягає у незаконному виготовленні алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів. Відповідальність за цією статтею настає за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту тільки підакцизних товарів, тобто тих, до ціни яких згідно з чинним законодавством включається акцизний збір. На думку суду, самогон же до таких товарів не віднесено. За його виготовлення, зберігання без мети збуту та апаратів для його вироблення без зазначеної мети настає відповідальність за ст. 176 Кодексу про адміністративні правопорушення (в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 червня 1987 р. N 4135-XI, затвердженого Законом УРСР від 11 липня 1987 р. N 4279-XI, зі змінами, внесеними Законом від 7 лютого 1997 р. N 55/97-ВР). Тому дії, пов'язані з виготовленням, зберіганням, транспортуванням з метою збуту і збутом самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення слід розцінювати як злочин, передбачений ст. 203 КК, тобто як зайняття забороненими видами господарської діяльності.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що слід перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.ч. 1, 3 ст. 204 на ч. 1 ст. 203 КК України, оскільки в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, вона незаконно займалася видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона.  

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що злочинні дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 203 КК України.

    Тобто, ОСОБА_2, своїми умисними діями, що виразились у занятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, вчинила злочин, передбачений ст. 203 ч. 1 КК України.

    При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винної в їх сукупності, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

    До пом'якшуючих покарання обставин підсудній ОСОБА_2 суд відносить: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.    

      Обставин, які  обтяжують покарання  підсудній ОСОБА_2 суд не вбачає.

    ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, не працює, є інвалідом ІІ групи загального захворювання, перебуває на обліку у лікаря – психіатра, має на утриманні дочку, ІНФОРМАЦІЯ_6. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 на час інкримінуємих їй дій, як і на даний час, виявляла і виявляє ознаки параноїдної шизофренії з приступоподібним перебігом у фазі нестійкої ремісії. Вона не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

    Суд оцінює, з урахуванням висновку експертів, що ОСОБА_2 перебувала та перебуває на даний час в стані обмеженої осудності, а тому у відповідності до положень ст.ст. 93, 94 КК України щодо неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Однак, враховуючи, що підсудна добровільно і добросовісно проходить лікування в поліклінічному відділенні Ковельської ЦРЛ, постійно перебуває під наглядом лікарів, тому, суд вважає, що немає потреби в застосуванні примусових заходів лікування.     Враховуючи наведене та фактичні обставини вчинення злочину, його тяжкість, ставлення підсудної до скоєного, її поведінку в суспільстві, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_2  можливе в умовах без ізоляції її від суспільства та з призначенням покарання у вигляді штрафу.  Разом із тим, суд не вбачає підстав для призначення засудженій додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися торгівельною діяльністю, оскільки згідно вимог статті 55 КК України та враховуючи роз'яснення, що містяться в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з якими позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише у випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю. Однак, як установлено судом, ОСОБА_2 не була зареєстрована як приватний підприємець і не мала права на зайняття діяльністю з виготовлення і продажу самогону.

    Цивільний позов  по справі не заявлено.  

    З матеріалів справи вбачається, що незаконно виготовлені алкогольні напої визнані у справі речовими доказами, тому суд, вирішуючи питання про їх долю, згідно ст. 81 КПК України приймає рішення про їх знищення. Дві купюри грошей номіналом по 50 гривень кожна, які використовувались під час оперативної закупівлі, слід залишити в розпорядженні працівників міліції.  

    Судові витрати по справі в сумі 729.91 гривень, за проведення судових експертиз, підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_2.  

    На майно підсудної ОСОБА_2  арешт не накладався.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  СУД, -

                                   З А С У Д И В :

    ОСОБА_2   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд.

    Речові докази по справі: незаконно виготовлені алкогольні напої – знищити,  дві купюри грошей номіналом по 50 гривень кожна, які використовувались під час оперативної закупівлі - залишити в розпорядженні працівників міліції.

    Судові витрати по справі в сумі 729.91 (сімсот двадцять дев’ять) гривень,  стягнути із засудженої ОСОБА_2 в дохід держави.  

    На вирок може бути подана апеляція до  апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                   В.М.БОНДАР