УКРАЇНА

Справа № 1-42/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  05 лютого   2010 року   Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:                                                                                                                  

головуючого     - судді   Тарабана Є.О.

при секретарі     -   Кузнецовій Г.С.

    з участю прокурора –  Тараненко П.П.

    та  адвоката       -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка  Дніпропетровської області кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець   ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3,   громадянин України,  українець, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, не працює,  не судимий

 у вчиненні злочину  передбаченого    ч.1 ст. 122  КК України,

В С Т А Н О В И В:

    23  жовтня  2009 року близько 23 год. 00 хв. неповнолітній  ОСОБА_2, знаходячись  під час дискотеки біля приміщення Новопідкряжанського сільського будинку культури, що розташований по вул. Крупської, 24 в с. Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, дізнався від свого товариша неповнолітнього ОСОБА_3, про те що дівчину з якою зустрічається ОСОБА_3 відвіз додому громадянин ОСОБА_4.

    Дізнавшись  про вказане неповнолітній ОСОБА_2 обурився і вирішив поговорити з ОСОБА_4 з метою роз”яснення останньому, що така поведінка з його боку є  аморальною, оскільки дівчина, яку він підвіз додому має серйозні стосунки з його  товаришем – ОСОБА_3 З цією метою неповнолітній  ОСОБА_2 викликав на  подвір”я  перед будинком культури ОСОБА_4 де під час розмови, з метою демонстрації своєї фізичної переваги та з метою помсти за осоромлення почуттів свого товариша ОСОБА_3, навмисно наніс ОСОБА_4 кулаком правої  руки 3 удари по обличчю в область лівого ока, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: перелому очного паростка лівої вилиці, субкон”юнктивального крововиливу у ліве око, які згідно висновку судово-медичного експерта № Е 315 від 08.12.2009 року відносяться до категорії  середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали тривалий розлад здоров”я, більше як 21 день.

    Як в досудовому слідстві так і в судовому засіданні підсудній неповнолітній ОСОБА_2    свою  вину  в скоєному    ним  злочині   за ч. 1   ст. 122    КК України визнав   повністю. Розкаюється. Вина  неповнолітнього ОСОБА_2  в злочині  передбаченого   ч. 1 ст. 122  КК України також підтверджуються показами потерпілого, свідків та матеріалами справи.  

    Потерпілий  ОСОБА_4 пояснив, що  23 жовтня  2009 року, приблизно в 21 год. 00 хв. він поїхав на своєму мопеді на дискотеку в с. Новіпідкряж Царичанського району. В той день на дискотеці була його дівчина  Аня, з якою  він зустрічався. Вони танцювали, спілкувалися, Аня познайомила його зі своєю подругою, яка близько 23 год. 00 хв. попросила потерпілого відвезти її додому. Він її відвіз додому, а потім повернувся на дискотеку. ОСОБА_4 стверджує, що був тверезий, зайшов  в клуб і стояв зі своєю дівчиною в холі, коли до нього підійшов незнайомий хлопець і попросив його вийти на подвір”я, сказав, що хоче з ним про, щось поговорити. Вони вийшли,  там стояв ОСОБА_2, який почав голосно щось говорити та виясняти, чому це він відвіз додому ту дівчину. Потерпілий стверджує, що в   адресу підсудного не висловлювався нецензурною лайкою. Навіть не встиг йому  нічого відповісти, як підсудній  вдарив його рукою в обличчя з лівої сторони. Від  удару потерпілий упав, а  ОСОБА_2 підняв його за куртку, кричав,  і ще двічі наніс удари кулаком правої руки в ліве око. ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_4 їхав звідти. Все це продовжувалось близько 10 хвилин. Обличчя у потерпілого було розбите  і він поїхав додому. В лікарню пішов на другий день, але виявилось, що окуліста не було і на прийом він не потрапив, однак око боліти не перестало і він знову  пішов в лікарню 04 листопада 2009 року, там виявилося, що в нього перелом і він лікувався.

    Неповнолітній свідок  ОСОБА_3  в присутності  своєї матері  ОСОБА_5 пояснив, що   23 жовтня 2009 року   приблизно   о 23 годині   він підійшов до ОСОБА_2 і сказав, що його дівчину повіз додому   якийсь невідомий, та запропонував  ОСОБА_2  піти розібратися, що  підсудній  і зробив. Потерпілий за моїм проханням вийшов на подвір”я, де ОСОБА_2 почав його запитувати, чого він чіпляється до чужих дівчат,  що ще говорили   не пам”ятає, при цьому ОСОБА_2 вдарив потерпілого. Від удару потерпілий присів, потім він почав висловлювати невдоволення підсудному, на що останній ще двічі його вдарив.

    Також  вина підсудного  ОСОБА_2 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:  

- протоколом усної заяви потерпілого про скоєння злочину (а.с.-8); в якому ОСОБА_4  заявив,  що  23 жовтня 2009 року   близько 23 год. 00 хв. двоє невідомих заявнику осіб біля приміщення Новопідкрязького будинку культури на грунті раптово виниклих неприязних стосунків спричинили громадянину ОСОБА_4 тілесні ушкодження;

-  актом  судово-медичного обстеження  ОСОБА_4 (а.с. – 21) та   висновком  експерта (а.с.- 44-45),   з яких вбачається, що  у громадянина ОСОБА_4 виявлені  тілесні ушкодження  у вигляді: перелом очного паростка лівої вилиці, субкон”юнктивальний  крововилив в ліве око,  які   могли бути спричинені в термін і при обставинах, вказаних потерпілим  - при ударах кулаком в обличчя і відносяться  в совокупності до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали тривалий  розлад здоров’я, більш як 21 день.

Таким чином, обвинувачення  ОСОБА_2   по ч. 1  ст. 122   КК України доказано, його  дії вірно кваліфіковано, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, що спричинило тривалий розлад здоров”ю, або значну стійку втрату працездатності.

При виборі міри покарання суд  приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину; вчинення злочину у неповнолітньому віці, злочин вчинено  вперше,  позитивні  характеристики підсудного за місцем проживання та навчання, визнання  своєї вини,    щире каяття, що відповідно до п.п. 1, 3  ч. 1 ст. 66 КК України  є обставинами, що пом”якшують покарання, і вважає, що йому повинно бути призначене покарання у  межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

    Визнати винним   ОСОБА_2  по  ч. 1 ст. 122   КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі  на строк 1 рік 6 місяців.

    Відповідно до  ст. 75 КК України від призначеного покарання  ОСОБА_2 звільнити, встановивши іспитовий строк 1 рік.

    Строк покарання відраховувати з дня звернення вироку до виконання.

    Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до  апеляційного суду Дніпропетровської області в 15-ти денний строк, засудженим з моменту вручення копії вироку, іншими учасниками судового розгляду з моменту проголошення, з подачею скарги через районний суд.

           Головуючий:                                                                                       Є.О. ТАРАБАН