Справа № 2-872/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 січня  2010 року

           Артемівський районний суд м. Луганська в складі головуючого судді Головіної Т.М., при секретарі Шубіной О.С.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом,-

          МКП „Жилсервіс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3»ї Вікторівни про стягнення заборгованості; зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3»ї Вікторівни до МКП „Жилсервіс”   про стягнення матеріальної і моральної шкоди, визнання недійсним та списання суми боргу,  визнання факту економічно необгрунтованих  та завищених витрат на надання житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

                    Позивач, посилаючись на те, що житловий будинок за адресою:м.Луганськ, кв.Южний, 1/48,  в якому мешкають відповідачі, з 01.07.2002 року перебуває на балансі МКП „Жилсервіс”, з 01.01.2006 року по 01.05.2008 року  у відповідачів утворилася заборгованість по оплаті за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 727, 25  грн. через невиконання  ними обов»язків по оплаті даних послуг, звернувся до суду із позовом, який надалі уточнив у межах строку позовної давності, у якому просить стягнути з відповідачів зазначену суму боргу, а також судові витрати.

                     Відповідачі ОСОБА_1,  ОСОБА_1  та їх представники  позов не визнали, суду пояснили, що не укладали з позивачем договору про надання їм ніяких комунальних послуг, не є споживачами даних послуг і не зобов»язані їх оплачувати,  МКП «Жилсервіс» взагалі не надавав їм ніяких послуг; звернулися до суду із зустрічним  позовом, у якому просили суд визнати факт надання їм послуг МКП «Жилсервіс» не в повному обсязі,  визнати недійсним та зобов»язати  позивача списати  з їх  особового рахунку  безпідставно нараховану суму заборговності,  визнати факт економічно необгрунтованих  та завищених  витрат на  надання житлово-комунальних послуг  позивачем,  стягнути з МКП „Жилсервіс” суму моральної шкоди в розмірі 7 000 грн. на кожного, яка полягає в тому, що відповідачам спричинені моральні страждання та біль у зв»язку з порушенням  життєвих планів та звичайного  способу життя, небхідністю  самостійно здійснювати ремонтні роботи  у під»їзді та квртирі, задля чого витрачати додаткові кошти та свій час, незаконною вимогою позивача щодо стягнення з них  суми боргу, а також матеріальну шкоду у сумі 873, 51 грн.,  яка висловилася у тому, що за свій рахунок вони вимушені були підтримувати будинок у нормальному для експлуатації стані - придбали будівельні матеріали  та здійснювали ремонтні роботи.

                    Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилася, про слухання справи повідомлена належним чином.

                    У судовому засіданні представник позивача на позові наполягав, надав поясненння, аналогічні викладеному у позові, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав, вважаючи його необгрунтованим.

                    Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного:

                    встановлено, що відповідачі мешкають в приватизованій  квартирі за адресою: м.Луганськ, кв.Южний, 1/48, яка з 1994 року  належить відповідачам  ОСОБА_1,  ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності у рівних долях.  Відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  не є власником даної квартири, однак мешкає там та прописана з 18.01.2005 року, як і інші відповідачі.  Квартира обладнана усіма вигодами: є центральне опалення, водопровід, каналізація, газ, ліфт.

                    Будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів, з 01.07.2002 року перебуває на балансі і обслуговуванні позивача  МКП „Жилсервіс”, закріплена за ДУ №3. Станом на час передачі будинку на баланс позивача,  квартира знаходилася у приватній власності відповідачів.

                     Згідно витягу з особового рахунку відповідачів  заборгованість з 01.01.2006 року по 01.05.2008 року  становить 727, 25  грн.

                     Позивачем надані договори з іншими виконавцями робіт: на вивіз сміття, на утримання і обслуговування ліфтів, на проведення дезінфекційних робіт, на обслуговування димовентиляційних каналів, в тому числі  і в будинку № 1  кв.Южний м.Луганська. Також позивачем надані  оплачені рахунки за електроенергію, за обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, акти проведення дезінсекційних робіт,  акти   прийомки  виконаних  робіт по обслуговуванню ліфтів, акти  прийомки виконаних  підрядних  робіт по поточному ремонту  системи  холодного, гарячого водопостачання, центрального опалення  за  березень 2007 рік, червень 2008 рік, грудень 2008 року, березень 2009 рік; підсумкові відомості понесених витрат  за грудень 2008 року,  березень  2009 року, дефектний акт від 2.06.2008 року щодо  поточного ремонту  системи холодного, гарячого водопостачання та центрального опалення.

                     Згідно встановлених Луганською міською радою тарифів, наведених в додатках до рішень Луганської міської ради, до комунальних послуг, які надаються мешканцям багатоквартирних будинків, що перебувають на балансі позивача віднесено: роботи по прибиранню прибудинкової території, освітлення сходових клітин, обслуговування ліфту, оплата електроенергії, обслуговування вентиляційних каналів, обслуговування будинкових систем опалення, водопостачання, вивіз сміття, проведення дезінсекційних, дератизаційних робіт.

                    Згідно рішення ЛМР,  оплата наданих житлово-експлуатаційними підприємствами комунальних послуг здійснюється мешканцями квартир у багатоквартирних будинках за встановленими єдиними тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування, які є обов’язкові для виконання як надавачами комунальних послуг, так і споживачами вказаних послуг.

                   З матеріалів справи вбачається, що МКП „Жилсервіс” створене на базі комунальної власності, є статутним суб’єктом, що має право юридичної особи, метою діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг населенню, яке мешкає в житловому фонді, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Луганська та інших формах власності.  Актом прийому - передачі житлових об’єктів, які знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Луганська від 01.07.2002року  МКП „Жилсервіс”  прийняло на свій баланс житлові об’єкти, серед яких будинок за адресою: м. Луганськ, кв. Южний, 1.

                 Згідно п.1.7. Статуту МКП „Жилсервіс”,  підприємство є виконавцем, яке безпосередньо, у встановленому законодавством порядку, надає споживачам житлово-комунальні послуги централізованого холодного /гарячого/ водопостачання, водовідведення та теплопостачання  /центрального опалення/.

                  Ст.1, п.3, п.5, п.8, ст.21 п.3   ЗУ „Про житлово-комунальні-послуги” від 24.06.2004р. передбачає, що виконавець- суб»єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги; споживач зобов»язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників  відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Виконавець зобов»язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

                   Закон України „Про захист прав споживачів” передбачає, що виконавець – суб»єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; договір – усна або письмова угода між споживачем та продавцем \виконавцем  про якість, ціну, строки та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердженням укладеної угоди оформляється квитанцією, товарним або касовим чеком, білетом, талоном, або іншими документами.

                   З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ніяких договорів сторони між собою не укладали, хоча  Закон України „Про житлово-комунальні послуги” передбачає, що позивач зобов»язаний підготувати та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, а відповідач зобов»язаний укласти вищевказаний договір.

                  Оскільки судом встановлено,  що як позивач так і відповідачі не зверталися один до одного з пропозицією укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, при цьому позивач щомісячно надавав ці послуги на підставі Статуту та рішень Луганської міської ради, а відповідачі їх частково оплачували, про що свідчать надані позивачем відомості про часткову оплату послуг, суд вважає, що між сторонами фактично на протязі з 2005 року та по цей час  існували та існують  договірні відносини про надання  житлово-комунальних послуг відповідно до ЗУ „Про захист прав споживачів” та ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”.

                   П. 1 ч. 1 ст. 20, ч.6 ст.26 ЗУ ”Про житлово-комунальні послуги” передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому,  такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов»язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  У разі виникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця \виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

                  Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов»язання повинні виконуватись належним чином і одностороння  відмова від  зобов»язання не допускається.

                  Згідно до ст.ст.59,60 ЦПК України,  кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

                 Суд не може прийняти до уваги ствердження  відповідачів та їх представників про те, що відсутність договору є підставою для звільнення їх від оплати наданих ним та використаних ними послуг по оплаті за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, оскільки встановлено, що вони використовували послуги позивача, останній  надав такі  послуги  відповідачам в цілому,  відповідачі визнавали факт надання послуг позивачем, про що свідчать часткові оплати ними  наданих позивачем  послуг, від отримання послуг, надаваємих позивачем, відповідачі не відмовлялися, позивача не повідомляли про відмову від одержання житлово-комунальних послуг.

        При цьому, суд знаходе необґрунтованим ствердження  відповідачів та їх представників, що послуги з утримання будинку, в якому вони мешкають і прибудинкової території МКП «Жилсервіс» не були надані – бо ці обставини  відповідачами жодним  належним та допустимим  доказом не підтверджені.

          Суд не може покласти у підставу свого рішення надані відповідачами акти-претензії, акти обстеження щодо невиконання позивачем своїх обов»язків по утриманню будинку, а також надані фотоматеріали , оскільки дані докази не є допустимими та належними, як-то вимагає цивільно-процесуальне законодавство, підписи жильців у актах завірені  печаткою ради  громадського самоврядування  квартала  «Южний»,  яка є  громадською організацією та предметом діяльності якої не є експлуатація житлового фонду, що відносится до компітенції позивача, фотоматеріали не засвідчують існуючи факти саме у квартирі відповідачів, дані докази не підтверджені взаємно та іншими фактичними обставинами, крім  того, протирічать іншим вищепереліченим доказам по справі, наданим МКП «Жилсервіс», яким суд вірить, враховуючи також, що позивачем  дані факти не визнаються.  

                     Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивач надав відповідачам послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтвердждується договорами з іншими виконавцями робіт, оплаченими рахунками за обслуговування ліфтів, а також іншими вищеперліченими доказами, які суд вважає за необхідне  покласти у підставу свого рішення, і має право вимагати від відповідачів оплати за надані послуги, відповідно до встановлених тарифів у розмірі дійсно наданих послуг.

                     Згідно зазначених норм закону споживач зобов»язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

                     Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, як на цьому наполягають  відповідачі  та їх представники.

                    Жодного належного доказу в обгрунтування своїх заперечень  щодо неналежного виконання  своїх обов»язків позивачем  при надання послуг  або надання послуг неналежної якості  відповідачі суду не надали.

    Права позивача МКП «Жилсервіс» порушені і підлягають судовому захисту.

           Судом також встановлено, що заборгованість позивачем  розрахована також на відповідачку   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час виниклої забогованості  була неповнолітньою,  тому суд вважає за необхідне задовольнити позов частково – без покладання боргових зобов»язань щодо відповідачки   ОСОБА_3

           Інших підстав для звільнення відповідачів від обов”язку по оплаті комунальних платежів в даному випадку не встановлено.

                      Згідно до ст. 4 п.5, ст.22  ЗУ „Про захист прав споживачів”, споживачі для задоволення своїх потреб мають право на стягнення  шкоди /збитків/,  завдані дефектною або фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової і моральної /немайнової/ шкоди, завданої небезпечною для життя та здоров»я людини продукцією в випадках, передбачених законодавством.  При задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання відносно відшкодування моральної шкоди.

                     За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання відповідачів про завдані їм моральні страждання, біль за порушення їх конституційних прав, бо МКП “Жилсервіс” діяло на підставі діючого законодавства та в межах своїх прав, і саме дії відповідачів, які несвоєчасно та не в повному обсязі оплачували надані комунальні послуги, перешкоджали підприємству позивача  виконувати свої обов»язки з приводу надання якісних житлово-комунальних послуг усім мешканцям будинку своєчасно та в повному обсязі, оплачувати виконані роботи іншими підрядниками.

                    У зв»язку із обгрунтовністю позовних вимог МКП «Жилсервіс», які повністю виключають зустрічний позов про визнання недійсним боргу, визнання факту економічно необгрунтованих  та завищених  витрат на  надання житлово-комунальних послуг  позивачем,  стягнення  матеріальної та моральної шкоди,  суд вважає за необхідне відмовити  у  його задоволенні.

                    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.257, 526, 541 ЦК України,  “Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій”, Законом України „Про захист прав споживачів”,   Законом України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р., ст.ст.10,11, 60, 88, 213-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

                      Позовні вимоги МКП  „Жилсервіс” задовольнити  частково.

                      Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь  Міського комунального підприємства „Жилсервіс” заборгованість по оплаті за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2006 року по 01.05.2008р. у дольовому порядку в сумі 363, 63 грн. з кожного,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  15 грн. з кожного, судовий збір на користь держави  - в сумі 25, 50 грн. з кожного.

                  Відмовити МКП „Жилсервіс”  у стягненні  боргу з ОСОБА_3»ї Вікторівни за необгрунтованістю.

                  В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3»ї Вікторівни до МКП „Жилсервіс”  про визнання недійсним боргу, визнання факту економічно необгрунтованих  та завищених  витрат на  надання житлово-комунальних послуг  позивачем, стягнення матеріальної та  моральної шкоди -   відмовити за безпідставністю позовних вимог.

                  Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його оголошення, апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя                                                                                                              Т.М. Головіна