Судове рішення #7858919

                                                                                                                                                Справа № 2-а-386/10

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

16 лютого 2010 року                            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                              головуючого               Дзюбича В.Л.,

                                                  з участю секретаря   Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 045958 від 29.11.2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимог п.5.16 (Д.1) Правил дорожнього руху України та накладено штраф в розмірі 255 грн., посилаючись на те, що 29.11.2009 року о 18 год. 05 хв. він рухався по вул.І.Франка в напрямку вул.Коперника в м.Тернополі, а не як зазначено в оскаржуваній постанові – по вул.В.Чорновола. Позивач стверджує, що він не міг виконати вимогу дорожнього знаку 5.16 (Д.1) ПДР України, оскільки це зробити йому заважала дорожня ситуація, а саме: права смуга дороги до перехрестя була зайнята іншими автомобілями і була вільна тільки за кілька метрів до перехрестя, де на той момент вже діяла дорожня розмітка, а саме була присутня суцільна роздільна смуга; після перехрестя за пішохідним переходом знаходилось кілька автомобілів, що унеможливлювали завершення переїзду через перехрестя без зміни смуги руху на самому перехресті, а тому у нього не було іншого виходу, як здійснити проїзд перехрестя в лівій смузі, оскільки в іншому випадку він порушив би одразу кілька пунктів ПДР України та ризикував створити небезпеку для пішоходів, в той час як продовження руху в лівій смузі нікому не заважало та не створювало жодної небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Позивач стверджує, що під час розгляду справи йому не було роз’яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Із винесеною постановою ОСОБА_1 не згідний і вважає, що його безпідставного притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки позивач не порушував Правил дорожнього руху України, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак подав суду письмову заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, з невідомої суду на те причини. У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності та вирішення справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО № 062194 від 29.11.2009 року, ОСОБА_1 29 .11.2009 року о 18 год. 05 хв. по вул.Чорновола м.Тернополя керуючи транспортним засобом, марки "БМВ 520", державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку "Напрямок руху по смугах", чим порушив вимоги п.5.16 (д.1) ПДР України. В письмових поясненнях, даних у вказаному протоколі, ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом не згоден. Він порушував, оскільки дорожня обстановка не дозволяла виконати вимогу дорожнього знаку. Інспектор ДПС в грубій формі відмовився слухати пояснення позивача.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС ОСОБА_2, серії ВО № 045958 від 29.11.2009 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно розділу 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, інформаційно-вказівний дорожній знак п.5.16 (д.1) Правил дорожнього руху України показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази та норми чинного КУпАП, зважаючи на те, що позивач у своїх письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив свою вину у порушенні п.5.16 (Д.1) ПДР України та у позовній заяві вказав, що 29.11.2009 року по вул.І.Франка в напрямку руху вул.Коперника в м.Тернополі о 18 год. 05 хв. права смуга дороги до перехрестя була зайнята іншими автомобілями і була вільна тільки за кілька метрів до перехрестя, де розташована суцільна лінія дорожньої розмітки, а після перехрестя за пішохідним переходом знаходилось кілька автомобілів, що унеможливлювали завершення переїзду через перехрестя без зміни смуги руху на самому перехресті, а тому ОСОБА_1 змушений був здійснити проїзд перехрестя в лівій смузі, що не створювало жодної небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. За вказаних обставин справи суд вважає, що протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в той час, як відповідач будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи у судове засідання не з’явився та не надав пояснень чи інших доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови.

Таким чином враховуючи те, що відповідачем не представлено суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, позов слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову .

Частиною четвертою ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, керуючись п.5.16 (д.1) Правил дорожнього руху України, ст.ст.122, 283, 284, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

              Позов задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 045958 від 29.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати.

         Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                     Дзюбич В.Л.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація