У Х В А Л А

15 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/11506/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Будівельна пропозиція»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в складенні акту «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.»№ 1938/236/32441752 від 19.08.2011 р., -

в с т а н о в и в:

14 вересня 2011 року Приватне підприємство «Будівельна пропозиція»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, однією із позовних вимог якої є визнання протиправними дій відповідача, які полягають в складенні акту «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.»№ 1938/236/32441752 від 19.08.2011 р.

Перевіривши позовні вимоги на відповідність вимогам КАС України (в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки), суд доходить висновку, що зазначені вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 1 цієї статті, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу», передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб в порядку, встановленому законом.

Зі змісту позовних вимог Приватного підприємства «Будівельна пропозиція»вбачається, що предметом оскарження є висновки відповідача, викладені у акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

При цьому, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., результати документальних перевірок оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень), або довідки (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 7 Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що акт оформлення результатів перевірки є службовим документом, а не рішенням податкового органу, оскільки без подальшого винесення податкового повідомлення-рішення, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб -платників податків, чи суб'єктів владних повноважень. Відповідно, такий акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Натомість, прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення тягне за собою відповідні юридичні наслідки для сторін, а тому саме податкове повідомлення-рішення підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Отже, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в складенні акту перевірки, не може бути розглянута адміністративним судом, а вимоги про визнання незаконними дій (бездіяльності) посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки, ним не оскаржені.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Будівельна пропозиція»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в складенні акту «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.» № 1938/236/32441752 від 19.08.2011 р.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Чорна