АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

Справа № 22-ц-652-Ф/07            Головуючий суду першої інстанції Шумов В.В.

Суддя-доповідач Полянська В.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого   - Ломанової Л.О.

суддів              - Полянської В.О.

- Мамасуєвої Л.О. при секретарі - Брежневій O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу та поділ майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом доОСОБА_2. про розірвання шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю чоловіка та жінки. Вимоги мотивовані тим, що позивачка знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 30 липня 2005 року, однак фактично проживали разом з листопада 2004 року, спільне життя з відповідачем не склалось, повага один до одного втрачена. Шлюбно-сімейні відносини припинені з 28 листопада 2006 року. За час шлюбу та за час фактичного проживання ними було придбано спільне майно: двоспальне ліжко вартістю 1500 грн.; кухонний гарнітур вартістю 1000 грн.; бойлер вартістю 500 грн.; тюнер для супутникового телебачення вартістю 500 грн. Позивачка просить розділити це майно надавши їй двоспальне ліжко та кухонний гарнітур, відповідачу надати тюнер для супутникового телебачення та бойлер. В ході судового слідства позивачка уточнила свої позовні вимоги, вказав, що вартість кухонного гарнітуру 1110 грн., вартість ліжка 1450 грн., що підтверджено чеками.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 30 січня 2007 року позовну заяву задоволено частково.

Шлюб, зареєстрований 30 липня 2005 року, відділом реєстрації актів громадського стану Керченського міського управління юстиції АРК, України, актовий запис № 447, між ОСОБА_2. таОСОБА_1. - розірвано.

Поділено майно, набуте під час шлюбу та фактичних шлюбних відносин. Визнано право власності та виділено в натурі: ОСОБА_1. - кухонний гарнітур вартістю 1110 грн.; ОСОБА_2. - двоспальне ліжко вартістю 1450 грн.

Стягнуто зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. компенсацію за різницю вартості майна в сумі 170 грн.

Стягнуто зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 20 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати в частині поділу майна та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки на думку апелянта воно постановлено з порушенням норм закону. Апелянт вказує, що все вказане в позовної заяві майно було придбано за час спільного проживання з відповідачем, і суд необгрунтовано виключив з поділу бойлер та тюнер для супутникового телебачення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу майна, суд виходив з того, що сумісним майном сторін є кухонний гарнітур та двоспальне ліжко, які були придбані за час проживання однією сім'єю; бойлер був придбаний особисто відповідачем, а тюнер для супутникового телебачення придбаний матір'ю відповідача і тому ці речі не підлягають поділу.

Колегія суддів вважає таки висновки суду помилковими, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 липня 2005 року, проживають однією родиною з березня 2005 року до березня 2006 року, що підтверджується показаннями свідківОСОБА_3,ОСОБА_4. За час знаходження в шлюбі подружжям був придбаний кухонний гарнітур, на поділі якого сторони не заперечували. У судовому засіданні встановлено і підтверджується позовною заявою, що в лютому 2005 року на спільні кошти сторонами було придбане двоспальне ліжко вартістю 1450 грн.. Тобто, висновок суду про те, що вищенаведені речі є сумісним майном сторін є обґрунтованим, таким, що відповідає обставинам справи.

Проте, суд першої інстанції неправомірно виключив з поділу майна бойлер вартістю 500 грн., вважаючи його річчю, придбаною особисто відповідачем ОСОБА_2. Такий висновок суду суперечить матеріалам справи, оскільки згідно гарантійного талону бойлер було придбано ОСОБА_2. 15 червня 2006 року, тобто під час коли сторони проживали однією сім'єю. Згідно ч. 1 ст. 74 СК України бойлер підлягає поділу, оскільки є спільною сумісною власністю сторін.

Таким чином у судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що до поділу між сторонами підлягає двоспальне ліжко вартістю 1450 грн., кухонний гарнітур вартістю 1110 грн., бойлер вартістю 500 грн., на загальну суму 3050 грн.

Доводи апелянта про те, що тюнер для супутникового телебачення придбаний під час спільного проживання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються

наданим до справи товарним чеком, згідно якого ця річ придбана матір'ю відповідача (а.с-18).

З матеріалів справи, та пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що поділ майна між сторонами фактично відбувся, оскільки позивачка забрала собі кухонний гарнітур вартістю 1110 грн., а у відповідача залишились двоспальне ліжко вартістю 1450 грн., та бойлер вартістю 500 грн. на загальну суму 1950 грн.

Судова колегія вважає за можливе поділити майно між сторонами згідно його фактичному поділу, тобто залишити ОСОБА_1. кухонний гарнітур вартістю 1110 грн., а ОСОБА_2двоспальне ліжко вартістю 1450 грн., та бойлер вартістю 500 грн. на загальну суму 1950 грн. та визнати за ними права власності на вказані речі. Компенсацію за різницю у вартості речей у сумі 425 грн. стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення по справі..

На підставі ст.. 60,74 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. З ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 січня 2007 року скасувати в частині поділу майна.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Виділити ОСОБА_1кухонний гарнітур вартістю 1110 грн.; виділити ОСОБА_2двоспальне ліжко вартістю 1450 грн., та бойлер вартістю 500 грн. на загальну суму 1950 грн.

Стягнути зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. компенсацію за різницю в частках майна у розмірі 425 грн.

В решти рішення суду залишити без змін. Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.